Респонденти відповідали на наступні запитання: чи ходите ви самостійно містом та які перешкоди ускладнюють орієнтування містом; вкажіть установи,які Ви відвідуєте найчастіше та маршрути місцевого транспорту,котрими користуєтесь.

В опитуванні взяли участь 29 осіб інвалідів зору першої та другої групи,серед яких тільки 16 можуть самостійно орієнтуватись містом,3 осіб виходять до міста тільки за певних умов: знайома місцевість або є нагальна потреба,і 10 осіб самостійно по місту не ходять.

Серед найбільших перешкод для пересування незрячих,23 особи назвали проблеми,які можна віднести до міської інфраструктури та мінімізувати які потрібно не лише для незрячих: не прибрані взимку вулиці і не посипані піском тротуари; вибоїни,відкриті люки,клумби,стовпи,рекламні щити,не рівно викладена плитка та припарковані машини на тротуарах; не обгороджені ремонтні та дорожні роботи; не підстрижений живопліт та не підрізані гілки дерев; погане освітлення у вечірній час; бездомні тварини; металеві штирі для заборони руху транспорту; низько розташовані дорожні знаки. Крім того,вказувались й ті перешкоди,які характерні для орієнтування незрячих: відсутність маркування у контрастний колір та рельєфне покриття бордюрів біля переходів; відсутність орієнтирів та направляючих на тротуарах у місцях де компактно проживають або працюють незрячі.

14 осіб зазначили проблеми на транспортній інфраструктурі: недостатня кількість звукових світлофорів; не оголошується номер маршруту та зупинки; недотримання водіями та пішоходами правил дорожнього руху.

Тільки одна людина зазначила проблему архітектурної недоступності – відсутність звукових орієнтирів на адміністративних,соціальних,лікувальних,торгівельних установах та житлових будинках,що може свідчити не про відсутність проблеми як такої,а про необізнаність інвалідів зору з новими технічними можливостями.

Не дивлячись на значні перешкоди при орієнтуванні містом,є багато незрячих людей,які щоденно ризикуючи своїм життям та здоров’ям,виходять на вулиці нашого міста,бо треба працювати,щоб утримувати родину,ходити до магазинів,їздити в лікарню та соціальні установи,а окрім цього хочеться і нову виставу відвідати,побувати на концерті відомої групи,а може і просто погуляти з родиною у вихідний день парками міста,або поїхати до рідних і друзів в інший куточок області чи навіть країни. Більшість перепон,що зазначені,стають нездоланними перешкодами,які змушують незрячу людину сидіти вдома і чекати на допомогу від інших. Хоча б часткове покращення питань доступності,може вирішити і проблему отримання освіти,працевлаштування,оскільки на сьогоднішній день неможливість самостійно орієнтуватись стає головною причиною відсутності якісної освіти та безробіття серед незрячих.

Можливо однією з найбільших проблем під час орієнтування є байдужість оточуючих,які часто не помічають поруч із собою «Інакшу» людину,або просто не знають як їй допомогти. Страх опинитись наодинці зі своїми проблемами посеред натовпу – часто є нездоланним і не дозволяє незрячому зробити перший крок з дому. На це вказують троє респондентів. Неодноразовими є випадки,коли особа з вадами зору довгий час не може перейти дорогу,бо люди,що проходять поруч,не допомагають. Не можна однозначно сказати,що оточуючі є такими байдужими,просто зазвичай вони мало знають про життя людей з вадами зору,оскільки не часто можуть їх побачити на вулицях Луцька. Причетними до цього можна вважати і громадські організації,які спрямовують свою діяльність на отримання благодійної допомоги для «безпомічних» інвалідів,а не на створення реальних можливостей для самореалізації.

Вартість для вирішення суто проблем незрячих,таких як звукові світлофори,аудіо маячки,аудіо інформатори на транспорті,маркування бордюрів в контрастний колір не потребує значних капіталовкладень і силами обласного центру може бути вирішена за декілька років. Крім цього такі проблеми,як погане освітлення у вечірній час,неприбрані тротуари і дороги в зимовий період,не підрізані гілки дерев та кущів,відкриті люки,вибоїни та інше,є проблемою і для інших мешканців міста. Вирішення цих питань не потребує додаткових рекомендацій громадськості,оскільки має бути нормою будь-якого цивілізованого міста.

Серед установ,які найчастіше відвідують незрячі є: Луцька міська рада,Департамент соціальної політики,Волинська обласна державна адміністрація,лікарні та поліклініки,навчальні заклади,де навчаються та працюють особи з вадами зору,торгівельні заклади в різних частинах міста,відділення банків,релігійні установи,громадські організації,зазначались і заклади культури: Драматичний театр,стадіон «Авангард»,кінотеатр «Промінь»,міський палац культури.

Щодо додаткових рекомендацій,респонденти із вадами зору вказали наступне: заборона руху автотранспорту по вулиці імені Лесі Українки; облаштувати перехід до Нового ринку в районі Луцького підшипникового заводу; обладнати звуковим світлофором перехід від зупинки «Нова лінія» до інфекційної лікарні по вулиці Шевченка; Встановити звукові світлофори на перехресті вулиці Відродження,вулиці Чернишевського та вулиці Рівненській; Краще освітлення та асфальтування біля дошкільного навчального закладу №21 (вул. Марко Вовчок); Біля школи №8 встановити на проїжджій частині лежачі поліцейські. Облаштувати перехід на перехресті – вулиці Відродження,проспект Соборності,вулиці Єршова,вулиці Гордіюк.

На думку виконавців проекту «Зробимо Луцьк доступним» питання доступності одразу вирішити неможливо. В першу чергу потрібна злагоджена позиція громадських організацій інвалідів з вадами зору які мають можливість знайти альтернативні ресурси для забезпечення безперешкодного середовища,а також затвердження стандартів доступності на національному рівні. Окрім цього члени громадських організацій,які залучені до «Комітетів доступності»,а також активісти громадянського суспільства мають постійно звертати увагу представників місцевого самоврядування на не виконання їхніми підрозділами та управліннями прийнятих рішень та законів України,а також на застосування нових технологій та можливостей в сфері доступності.

Довідка «ВП»

Проект «зробимо Луцьк доступним» виконується ВОО ВМГО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії» за підтримки Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду «Відродження»,Виконавчого комітету Луцької міської ради через ВОГО «Фонд місцевого розвитку» в межах проекту «Підтримка громадських ініціатив з подолання кризи в м. Луцьку».

Волинський портал людей з інвалідністю