Вільнюс закликав Європейський Союз використовувати балтійські порти для експорту українського зерна після того як Росія вийшла з «зернової угоди» і почала знищувати портову структуру України. Про це пише AFP.

У листі, надісланому до Європейської комісії та отриманому виданням AFP, троє литовських міністрів заявили, що порти Балтійського моря можуть «слугувати надійною альтернативою для транзиту українських продуктів, зокрема зернових». Це могло б допомогти перевозити 25 млн тонн зерна щорічно, вважають литовські чиновники.

У своєму зверненні Литва також попросила ЄС скоротити бюрократичну тяганину на кордоні України з Польщею. Адже разом із урядами Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії Варшава закликала ЄС продовжити до кінця року заборону на продаж у цих країнах українського насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Проте п’ятірка центральноєвропейських країн не проти транзиту української агропродукції через свою територію.

Раніше генеральний директор Клайпедського морського порту Альгіс Латакас повідомив про можливість перевалки 10 млн. тонн українського зерна. Однак доставка в порт може стати проблемою, оскільки вимагатиме безліч домовленостей із різними країнами. Якщо питання буде вирішено, Клайпеда вже зараз може забезпечити стовідсоткове обслуговування частини українського зерна: порт може приймати 10-15 млн тонн продукції.

Напередодні президент Литви Гітанас Науседа заявив, що вважає неправильним пом’якшувати санкції проти Росії в обмін на повернення Москви до «зернової оборудки». За його словами, йти на поступки «диктатору» вкрай несправедливо і «це позиція всіх органів влади, незалежно від рівня обговорення».

Науседа зазначив, що  санкції не можна послаблювати ні проти Росії, ні проти Білорусі, і вони мають бути однаково суворими для обох країн.

Україна є одним із провідних світових виробників та експортерів зерна. «Зернова угода», укладена за посередництва Туреччини та ООН у липні 2022 року, зіграла вирішальну роль у стабілізації цін на продукти харчування в усьому світі.