У мережі з’явилось відео про будні українських військових, які тримають позиції в районі села Жолобок, Попаснянського району, в зоні проведення ООС на Донбасі. Відео, зняте на передовій, опублікував на своїй сторінці у Facebook фотожурналіст Анатолій Степанов. Про це пише “Газета”.

“Липка руда глина плюхкає під ногами. Тисячі обрубаних тонких і товстих корінчиків стирчать зі стін окопів і, ніби чиїсь покручені пальці, чіпляються за одяг і спорядження. Сіре важке небо нависло над Луганщиною. Навпроти Жолобок. В окопі тихо. Є час подумати про буття. Тиша напружує і хвилини тягнуться повільно. Пильність тут – це запорука життя. І твого, і побратимів. Десь далеко повітря ріжуть поодинокі кулеметні черги. Поруч з окопом лягає ВОГ (осколковий боєприпас до гранатомета ГП-25 “Полум’я”, – Gazeta.ua), і плин часу змінюється. Все навколо перетворюється у рух. Десь неподалік чутно вибух гранати з СПГ (станковий протитанковий гранатомет, – Gazeta.ua). Віялом по позиції лягають розриви ВОГів. Солдати присідають, ховаються в укритті, ведуть вогонь з кулемета. Декілька разів гуркоче гранатомет”, – йдеться у розповіді журналіста.

Тут кожен знає своє місце і свою роль, як у п’єсі після багатьох репетицій.

“Хлопчина, якому всього лише 19 років, також працює. Ті декілька місяців на війні вже дечому навчили. Подряпаними пальцями він набиває магазини, зубами розриває упаковку з двигунами на гранати РПГ. Його старші і більш досвідчені товариші ведуть бій. Десь над позицією хлопають кулі. Джмелями дзижчать подарунки з утьоса, що так добре пристрілявся з Жолобка. Декілька крупнокаліберних куль рвуться на бруствері окопу. Заливається з амбразури кулемет і гарячі гільзи градом сиплються на руки й каску. Хлопець продовжує свою нехитру роботу. Родом з Донбасу, і вже бачив вишкір “руского міра”, саме тому він тут…”, – розповідає Степанов.

“Смертельний пінг-понг поволі затихає. Якихось десять хвилин – і ніби нічого й не було. Ще жаром віддає ствол кулемета. І треба набити повні стрічки і магазини, бо наступний “раунд” може розпочатися будь-якої миті. Така от війна… Щойно все стихає і в окопі з`являється сіра киця, постійна супутниця солдата у війні. Пестощі й муркотання. Збиті, чорні від кіптяви та мастила пальці ніжно куйовдять пухнасту голівку…”, – додає фотожурналіст.