Сьогодні, 10 березня, на Факультеті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки відбувся захід, присвячений видатному українському поету, прозаїку,етнографу, великому Кобзарю – Тарасу Григоровичу Шевченку. Загалом, мова йшла про його автопортрети та їхнє значення.

Вчора, 9 березня, народився український геній та Прометей – Тарас Шевченко. Студенти факультету філології та журналістики підготували надзвичайно цікавий захід «Автопортрети Тараса Шевченка», де представили автопортрети художника та розповіли про них.

Сам Тарас Шевченко «дивиться» зі своїх автопортретів, портретів і світлин різних років. Його погляд – то сумний, зажурений, то рішучий, а то й пророчий – вражає в зображеннях найбільше.

Свій перший автопортрет Тарас Шевченко створив 1840 р. на полотні в С.-Петербурзі.

Обставини створення Шевченком цього твору описані у спогадах Ф.П. Пономарьова:«Наприкінці 1830-х і на початку 1840-х років ми майже не розлучалися. Він жив на Острові, на 5-й лінії, будинок Аренста, а я в Академії мистецтв, де мав майстерню. Ця майстерня являла собою одну кімнату з антресолями. На цих антресолях мій бідолашний Тарас перебував під час тяжкої своєї хвороби. Саме тоді він намалював олійними фарбами автопортрет».

Наступним автопортретом видатного прозаїка був «Автопортрет» на папері, тушшю, пером 1843 р. в Яготині.

Дата уточнена на підставі листа В. М. Репніної до Шарля Ейнара від 27.01.1844 р., де вона згадує про те, що Шевченко присвятив їй поему «Тризна», вступ до якої був написаний ним і прочитаний 11 листопада 1843 р. Через кілька днів після цього Шевченко виїхав з Яготина на 10 днів і, повернувшись подарував В. М. Репіній поему «Тризна», пообіцявши наступного дня подарувати ще свій автопортрет.

Також, мабуть, одним з найвідоміших його автопортретів є: «Автопортрет у шапці та кожусі» 1860 р.

«Насуплені брови, опущені вуса… На вигляд: такий собі дядько в кожусі, колишній кріпак, учорашній солдат – не пан, хоч за пана багатший стократ.», – цитували студенти.

Також читали вірші поета і виконували музичні композиції.

Вкінці усі учасники дійства заспівали уривок з «Думки» (Тече вода в синє море..).