Вшанувати пам’ять полеглих прийшло кілька тисяч лучан. Театральний майдан був заповнений вщент. Люди несли квіти та вікни,лунали слова співчуття та жалю. Рідні вбитих заходилися в голосінні. Тіла загиблих після відспівування несли на Театральний майдан під пісню «Пливе каче…»,під яку проводжали в останню путь бійців «Небесної сотні».

Труни,котрі були накриті жовто-блакитними стягами,поставили на сходах Волинського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки. Вбитому нежонатому військовому рідні принесли коровай. Поруч із трунами стояли портрети військових із траурними стрічками. До трун із тілами трьох загиблих,котрих відспівували у Свято-Троїцькому соборі,додали труну із тілом Володимира Прокопчука,котрого відспівували у храмі на іншому кінці міста.

Луцький міський голова Микола Романюк зауважив,що сьогоднішній день – спільний біль та скорбота,які зібрали лучан на Театральному майдані,центральному майдані міста. «Молоді лучани Дмитро Йовзик,Володимир Зарадюк,Віталій Махновець та Володимир Прокопчук віддали свої життя в ім’я збереження України,її територіальної цілісності та державності. Віднині ми в неоплатному боргу перед їхніми родинами. Ми вдячні цим мужнім молодим людям за цей коротких,але такий важливий для нас всіх життєвий шлях. Кожен із чотирьох героїв міг ще зробити багато доброго для своїх сімей,для свого міста,проте доля склалася інакше. Вони віддали найцінніше,що у них було,– своє життя неньці-Україні»,– сказав Романюк.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Заступник військового комісара області,полковник Володимир Бондарук зауважив,що,мабуть,не знайдеться ніколи тих слів,якими можна було б зменшити те величезне горе,яке прийшло в сім’ю волинян. «Загинули наші воїни,таку втрату просто так не заліковує час. Із 21 на 22 травня 2014 року під містом Волновахою у Донецькій області від рук терористів та сепаратистів загинули наші земляки. Сьогодні ми прощаємо із справжніми волинськими героями»,– сказав Володимир Бондарук. Він додав,що полеглі військові завжди будуть у серцях волинян. «Вони були справжніми патріотами Україні і першими стали на її захист. Не порушили жодної клятви. Земля пухом,вічна пам’ять і Царство небесне»,– сказав військовий.

Голова Волинської ОДА Григорій Пустовіт сказав,що сьогодні ми прощаємося із воїнами,які виконали свій солдатський обов’язок до кінця і стали на захист України і не відступили ні крок. «Їхні долі обірвалися… Це недоспівані пісні,недокохані дівчата,це невиконані обіцянки,це нездійснені плани»,– сказав Пустовіт.

Волинський губернатор переконаний,що волинян,українських вояків можна було вбити тільки підступно з-за спини,скориставшись слабкістю. Голова Волинської ОДА зауважив,що сепаратисти та терористи інфіковані «Руським миром».

«Відповідь за смерть наших волинян обов’язково буде і вона вже є – 31 солдат з третього батальйону,який сьогодні відводиться з поля бою для переформатування,заявив: ми не підемо! Ми залишаємося,щоб виконати свій солдатський обов’язок,щоб бути солдатами. Сьогодні це 31 військовослужбовець,завтра буде 300,післязавтра 3000. Сьогодні тридцять чоловік з волинської Самооборони вже виїхали на Схід України. Ворога потрібно зупинити,і наша армія його зупинить»,– переконаний Пустовіт.

Він висловив слова співчуття та жалю рідним та близьким загиблих і всім волинянам. «Це величезна втрата для всіх нас»,– сказав волинський губернатор,проте додав,що горе і біда сильних людей згуртовує і перетворює на одну велику неподільну сім’ю. «Це зробить нас сильнішими,тільки ціна за це – занадто висока»,– додав голова Волинської ОДА. «Я вірю,що смерть цих героїв була недаремно»,– резюмував волинський губернатор.

Луцький міський голова Микола Романюк висловив рідних загиблих від всіх волинян висловив рідним загиблих слова співчуття. Він додав,що вірить в те,що таке більше не повториться. «Лише разом ми можемо збудувати нашу країну сильно і міцною»,– додав він. Луцький мер зауважив,що Луцькрада і надалі допомагатиме рідним загиблих.

Громадянська панахида була короткою. Першими слова Гімну України почали лунали із вуст священиків УПЦ КП на чолі із митрополитом Луцьким та Волинським Михаїлом,котрий після відспівування виголосив невеличку проповідь.

Присутні утворили коридор,якими труни із тілами загиблих під Волновахою,понесли до катафалків,щоб вирушати на кладовище в Гаразджі та Кульчині. Люди кидали квіти під ноги військовим,які несли труни. Присутні кричали «Герої не вмирають» та плакали.