Їх назвали Небесною сотнею – хлопці,які боролися за честь,за волю,за право бути українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня,зробивши перший крок,полинула у вирій вічності. Їх справу продовжують інші. А пам`ять про їх жертву увіковічена.
Два роки тому,майже відразу з початком кривавих подій під час Революції гідності,в обласному краєзнавчому музеї почали збирати унікальні,безцінні речові експонати,які фіксуватимуть головні події з історії народження нової України.
Каски,щити,палиці та бронежилети,уламки бруківки,протигази,шоломи убитих майданівців ,бойові прапори,гільзи – ці революційні предмети склали основну частину експозиції. Сюди їх принесли ті,які були у ті буремні дні на Майдані та друзі загиблих Героїв,для яких ці речі були оберегами.
Також представлені речі з луцького Майдану: плакати,агітаційні матеріали,фото,особисті речі патріотів,а також відоме піаніно родини Наїдків,яке стало символом волинського Майдану.
Сьогодні,16 лютого,ці експонати переглядали студенти Волинського коледжу університету харчових технологій. Вони завітали до музею на вечір-спогад,присвячений загиблим два роки тому волинянам. А саме Василя Мойсея,Едуарда Гриневича,Сергія Байдовського,Івана Тарасюка та їх побратимів з 35-ї сотні Самооборони Олександра Капіноса,Олександра Храпаченка та Івана Городнюка.
«В день Героїв Небесної сотні у нашому музеї збираються рідні,друзі,побратими загиблих з Волині,а також ті,які самі пройшли Революцію гідності,– розповідає завідувачка відділу новітньої історії музею Валентина Машлай. – Такий формат є найменш пафосним і багатослівним ,але ми вважаємо,що саме так молодь,яку запрошуємо на такі зустрічі,більш проникнеться і краще буде знати про ті події,які відбувались на Майдані і ті,які зараз продовжуються на Сході України. Ми закликаємо збирати цю пам’ять і шанувати те,що зробили для нас ці хлопці».
«Богу – душа,життя – Україні,а честь – для себе» – це напис на футболці Героя України Василя Мойсея,який загинув 20 лютого 2014 року від кулі снайпера на вулиці Інститутській.
«Ці слова були його життєвим кредом,- так каже його брат отець Роман. – Прожити таке коротке життя з великою любов’ю до України – це приклад для нас усіх. Майдан стався тому,що саме такі люди,як мій брат,не могли більше миритися з хабарництвом ,з байдужістю. Але зараз ми віримо,що люди більше не закриватимуть очі на неправду,люди вже не мовчать. І ця справа,яку робили наші Герої,вона живе. Боротьба триває. Перемагаймо неправду!».
Представник Самооборони Луцька,Сергій Рижков,порадив присутнім студентам бути активним у громадському житті,не допускати брехні і хабарництва,адже коли об’єднуються усі небайдужі,то зміни стають реальними.
«Якщо любите Україну,то будьте небайдужими до її долі,- закликає Сергій. – Не схиляйте голови ,чекаючи ,що хтось щось зробить за вас. Почніть з себе,з свого саморозвитку,записуйтесь до громадських організацій ,там ви не тільки знайдете друзів,а й відчуватимете свою причетність до життя країни».