Захід відбувся на меморіалі “Вічна слава”,де покоїться тіло загиблого земляка.
 
Поминальну молебень відслужив брат Василя Мойсея священник Роман Мойсей. Він наголосив,що боронити рідну землю можна і без зброї,такий відчайдушний приклад показали нам Герої Майдану.
 
“Сьогодні я його не вітаю вживу,сьогодні його вітаю духовно молитвою за спокій душі. Знаємо,що слово герой — святая святих. Кожен,хто віддає душу за брата свого,є щасливою людиною. Кожен воїн,який на Сході зараз воює,кожен воїн,який загинув на Майдані,кожен,хто ладен пролити хоч крапельку своєї крові за нашу щасливу державу — то є герой. Дуже шкода,що його сьогодні немає,бо в нього були великі плани,він мріяв про щасливу країну,мріяв мати гарний сад,велику хату,велику сім`ю,але в нього забрали це майбутнє… Втім він своє майбутнє віддав,щоби майбутнє було в нашої держави”,- ледве стримуючи сльози,зазначив священник.
 
До слова приєднався й голова Ківерцівської районної організації ВО “Свобода” та побратим Василя Мойсея Анатолій Пушкін.
 
“18 лютого 2014 року,будучи разом з Артемом Запотоцьким,який нині в інвалідному візку,Олександром Вронським,Миколою Колєсніком,в Цумані зустріли наших побратимів,де був і Василь Мойсей і їхали до Києва,бо відчували,що держава у небезпеці.19 число,пам`ятаю були разом,потім хлопці відходили від нас,чергували і почали губитися,почав втрачатися зв`язок. Ми закликали хлопців триматися разом,але вони вже нас не чули,бо були окрилені ідеєю йти вперед і визволяти від того іга нашу державу. 19 число — страшні події,горить Профспілковий,гранати… 20-те ранок — паніка,люди вирішили зірвати кайдани страху і тремтіння й пішли вперед. Вернулися не всі — обірвалося життя Василя Мойсея,Едуарда Гриневича,Артем Запотоцький дістав важке поранення. Люди віддали своє життя заради того,щоб вберегти державу. Не було б тих жертв,не пробудилася б наша держава”,- підкреслив Олександр Пушкін.
 
Своєю чергою,заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик зазначив,що своїми подвигами,загиблі на Майдані хлопці надихнули сьогоднішніх воїнів боронити нашу країну від російського ворога.
 
“Часто зараз запитують,а чи справді не були їхні смерті даремними. Не були,тому що вони не лише скинули Януковича,не лише переламали в ті дні його,що він в паніці став втікати. Вони зупинили нашого одвічного ворога — Кремля. Тому що той дух,який був продемонстрований Героями Небесної Сотні,надихнув перших бійців добровольців,які пішли в батальйони і зупинили Путіна,де він не чекав”,- заявив Пирожик.
 
Насамкінець,усі присутні поклали квіти до пам`ятника і спільно виконали Державний Гімн України.
 
Варто зазначити,що Василь Мойсей народився 27 березня 1992 року на Тернопільщині. Згодом навчався в Зубрецькій школі на Бучаччині. З часом поїхав у Луцьк,де навчався в Луцькому інституті розвитку людини Університету “Україна”на факультеті соціальних комунікацій і реабілітації. Хотів стати священиком.
 
Востаннє на Майдан до Києва Василь Мойсей приїхав в ніч з 18 на 19 лютого. На своїй сторінці у соціальній мережі,незадовго до смерті,написав: “Краще вмерти вовком — ніж жити псом”.
 
Помер у 17-й лікарні міста Києва від вогнепального поранення в грудні клітку. Вранці 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у нього влучив снайпер. Хлопця не врятувало те,що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини.
 
Поховали Василя Мойсея 23 лютого 2014 року року в Луцьку. Участь у панахиді взяли понад 20 тисяч людей. Василя поховали під вигуки “Слава!” та постріли гармати.
Посмертно Василю Мойсею присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота зірка”,а також нагородили медаллю “За жертовність і любов до України”.