«Свій час» має кілька захопливих сюжетних ліній,дії книги відбуваються у різних часових та просторових межах. Книголюби з задоволенням помітять у ньому цілком упізнаваних персонажів літературної тусовки,вгадають найулюбленішу книжкову подію країни і,звісно ж,старовинне і таємниче місто,що його охороняють кам’яні леви. «Роман був задуманий під час Форуму Видавців,- каже Яна Дубинянська. – Саме в ті дні,коли з часом відбувається щось химерне: можна перебувати в кількох місцях водночас,або взяти й зупинити час десь у львівській кав’ярні. Отже,саме тут і зараз закладено передумови іншого,футуристичного романного виміру: світу переможеного власного,особистого часу,що він невіддільний від самотності… Перші читачі наввипередки вгадували у романі реальних персонажів,широковідомих у літературоцентричних колах. Та,як каже письменник,головний герой «Свого часу»: «Героїв я люблю вигадувати сам. Вигадувати,створювати нових людей…
 
Тому,якщо ви надибали у моїй книжці когось зі своїх знайомих,то одне з двох: або я все ж десь злукавив з читачем і з самим собою,або мені вдалося переконливо вигадати».
 
Зараз авторка живе у Києві,роман був задуманий і вийшов у Львові,а ще загадані у ньому і Крим,і Донбас. «Роман був написаний до війни,це важливо,- каже Яна Дубинянська. – Там ще можна сісти в літак і миттєво дістатися півострова,оточеного морем. Або зухвало подорожувати шахтарським краєм,насолоджуючись сповільненим часом. Це не анахронізми,це прикмети часу,просякнутого тривожними передчуттями».
 
Яна Дубинянська – письменниця,журналістка. Народилася у Феодосії,дитинство і шкільні роки провела в Сімферополі,закінчила Кримське художнє училище ім. Самокиша,а пізніше — Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. Працювала журналістом у провідних виданнях України,опублікувала десять романів («Н2О»,«Глобальне потепління»,«Пансіонат»,«Сад каміння»,«Листи до полковника» та ін.). Мешкає у Києві.