Знайомство з авторкою організатори зустрічі – мистецьке об’єднання «стендаЛь» – розпочали із невеличкого,самотужки зробленого ролика,який коротко розповів,хто така гостя та чим вона цікава. Зокрема Олена взяла участь у Першій в Україні резиденції для письменників «Станіславський феномен» (2013). Вона – лауреатка Першої премії у конкурсі пам`яті Леоніда Кисельова (2012),Міжнародної україно-німецької літературної премії імені Олеся Гончара (2013),Другої премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації «Поезія» (2013). Вона – та,про кого український письменник та перекладач Іван Андрусяк сказав: «Поета з таким голосом в Україні не було давно. Те,що він з’явився,– дуже добрий знак».

Олена розпочала з поезії «Коли ти йдеш до мене по воді..». Вона відразу прочитала ще декілька – як із презентованої збірки «Глухота»,так і зі свого блокнота – вочевидь щось із неопублікованого,- повідомляє ІА “Волинські новини”.

Одна із читачок поцікавилася,як так трапилося,що поетка відмовилася від президентського ґранту у 30 000 гривень. Олена охоче розповіла історію,наголошуючи,що вона,можливо,стане для когось повчальною. Так,дівчина взяла рукопис і розіслала його у всі відомі їй організації,які займаються ґрантами та підтримкою молодих письменників. Як результат,Герасим’юк виграла 3 з 4-ох премій. Одна з них – це той грант,про який було питання.

Справа у тому,що ці 30 000 гривень отримує не сам поет,а видавництво,яке береться опублікувати твори автора. Через певний час Олена помітила,що тернопільське видавництво навіть не планує видавати її віршів. «Мене це взбісило і я відмовилася від ґранту»,– зізналася дівчина. – Причому,зробити було це нелегко,але мені допоміг знайомий юрист. Ми повернули гроші у бюджет».

Цікаво,що цим випадком зацікавилися журналісти «Інсайдера» і провели журналістське розслідування. Пізніше,вже цього року,згадуване видавництво не пройшло до списку тих,які можуть долучатися до програми ґрантів.

Розказала гостя і про інші можливості для молодих письменників і навіть журналістів. Так,видавництво «Смолоскип» проводить семінари творчої молоді – кількаденні серії круглих столів,дискусій та презентацій. Цьогоріч захід відбудеться 6-10 травня. «Це справді чудова можливість проявити та спробувати власні сили,– наголосила Олена. – Бо все,що ви будете робити на тих семінарах,це те,про що ви чули в університеті,але лише на лекціях». Цікаво,що у роботі семінару свого часу взяли участь відомі сьогодні українські політики,правозахисники та письменники: Анатолій Дністровий,Олесь Доній,Сергій Жадан,Світлана Пиркало,Тарас Прохасько тощо. Детальніші умови участі можна подивитися на сайті самого видавництва.

Окрім «Глухоти»,Герасим’юк презентувала і «Бандерштатну антологію» – збірку текстів тих письменників,які взяли участь у щорічному літньому фестивалі «Бандерштат» у Луцьку. Укладач тієї збірки – волинянка Ганна Луцюк. Саме вона написала у себе в Фейсбуці,що насправді книжка,яку вона підготувала,мала би бути зовсім іншою – з присмаком молодості,зеленої трави тощо. Натомість вийшла з присмаком війни. Так сталося,тому що в Україні війна і всі ми маємо до неї стосунок.

Очевидно,що до війни можна ставитися по-різному – так би мовити,граючись,проводячи фестивалі типу «Бандерштату»,або ж цілеспрямовано нарощувати боєздатність не стільки для того,щоб коли-небудь на когось напасти,скільки для того,щоб змогти себе захистити»,– констатувала поетка. – Так і з антологією. Все,що ми можемо наразі зробити для об’єктивності процесу,це зібрати та продовжувати далі збирати факти – пости у соціальних мережах,фото-,відео-матеріали,щоб через якийсь час прийшло справді невикревлене усвідомлення подій початку XXI століття. Тільки тоді можна буде написати якісну книжку і про Євромайдан,і про війну на сході України з березня 2013-го і по сьогодні».

Насамкінець Олена порадила читати молодих авторів,а саме тих,чиї тексти любить і читає сама: Мирослава Лаюка,Машу Сємашину та Юлю Нестерову. Остання,до слова,пише пісні й гастролює як бард.