«Ми маємо поставити крапку на всіх своїх бідах і почати все спочатку. Це найважливіше в цих виборах»,– вважає Ліна Костенко. Вона також,жартуючи,зізналася,що голосувала за «вужа» в сподіванні,що той ніколи не стане «гадюкою».

Відтак письменниця поділилася наболілим. «Ще в 93-му я написала: «І знов сидять при владі одесную. Гряде неоцинізм,я в ньому не існую!». Тепер ми з вами маємо неоцинізм та війну,– резюмує вона. – Україну докотили до прірви. Мій сьогоднішній вибір – за майбутнє молодих. У мене теж є діти,онуки. Хочу,щоб вони жили в нормальній країні. Наше покоління загартоване. А от як вам жити? Вам треба воювати? Захищатися? Он хлопці захищали… Опинилися у двозначному становищі. Українські військові бояться ненароком поранити мирних жителів,а бандити з іншого боку – здатні на все».

Ліна Василівна,не зважаючи на стан здоров’я,голосувала на виборчій дільниці. «Зараз у мене реабілітаційний період,і я,за станом здоров`я,мала б не голосувати. Але,так як дуже не люблю «противсіхство»,прийшла»,– пояснила вона.

Відтак,посилаючись на свою ж творчість,розповіла,що« колись написала «одного разу ми прокинемось в іншій країні». І що? Ми проспали свою. Але,останні події – Майдан,Небесна сотня – змінили хід історії». У той же час,вона зізналася: «Не можу скаржитися на свого читача,але читають мене дуже погано. Не вчитуються. В «Берестечку» написано чорним по-білому: «Бува народ маленький – а великий. А ми давно розбовтані багном».