Конституційний референдум: становлення диктатури чи народовладдя? - Волинь.Правда

Конституційний референдум: становлення диктатури чи народовладдя?

Показати всі

Конституційний референдум: становлення диктатури чи народовладдя?

Про це йшлося під час прес-конференції у рамках інформаційної кампанії «КонституціЯ»,за участі експертів Центру політико-правових реформ та Реанімаційного пакету реформ.
Основними спікерами прес-конференції стали український політик і науковець,засновник та голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко,а також експерт з судової реформи Максим Середа.
Зокрема,експерти розповіли про основні засади внесення змін у Конституцію України. Ігор Коліушко зазначив,що такі зміни в державі необхідні,оскільки без новітньої Конституції не можуть відбутися якісні реформи,яких уже давно потребує країна.
Так,наприклад одна із найбільш відомих реформ – децентралізація.
Ігор Коліушко розповідає,що здійснення такого реформаторського кроку просто неможливе без внесення змін у головний державний документ. Зокрема,президент подав на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект,однак у ньому є окремі пункти присвячені Мінським домовленостям. Точніше кажучи,ці пункти стосуються Луганської та Донецької областей,котрі можуть діяти за іншим,окремим законом. Подібні пропозиції у проекті рішення викликали чимало критики,оскільки деякі депутати вважають,що президент більше переймається Мінськими угодами,аніж здійсненням децентралізації у державі. Так,каже Коліушко,одні політики почали кричати про ухвалення законопроекту,оскільки це запорука вирішення питання війни і миру в Україні. Інші народні обранці взагалі намагаються уникнути такого проекту рішення і категорично виступають проти його ухвалення. Власне тому,даний проект поки що на голосування не винесли.
«З юридичної точки зору цей законопроект втратив свою актуальність. Власне тому він потребує внесення змін,хоча би технічних поправок,але депутати й того не спромоглися зробити»,- зазначає Ігор Коліушко.
Але тим не менш,заявляє експерт,реформа все таки потихеньку йде,громади об’єднуються,закони напрацьовуються і реформування потрохи відбувається,хоча й при недосконалих законодавчих умовах.
Цікава ситуація складається й навколо судової реформи. Про її аспекти розповів Максим Середа. Перш за все,він наголосив на тому,що українці зовсім зневірилися у судовій гілці влади і згідно з опитуваннями,лише 1% мешканців західних регіонів повністю довіряють нашим судам. Тож,президент знову ж таки вніс проект змін до Конституції щодо правосуддя. За умови ухвали подібних змін,призначення на посаду судді здійснюватиметься лише за конкурсом. Їх також призначатимуть одразу безстроково,тобто без 5-річного терміну,як це було раніше.
Цікавою є умова для звільнення суддів. Так,підставою для позбавлення його посади є неспроможність пояснити походження свого майна та статків. Окрім того,реформування передбачає спрощення судової системи із 4-ланкової на 3-ланкову та зменшує залежність судів від політики.
Втім експерти виокремлюють й недоліки законопроекту. Мова власне йде про монополізацію адвокатури,що внаслідок позбавить права громадян можливості звертатися до юристів.
Однак,важливим фактором внесення змін до Конституції є шляхи їх здійснення. Відтак,Ігор Коліушко наголошує,що окремі депутати виступають ініціаторами зміни головного документу держави за допомогою референдуму. За таких умов,спеціально обрані комісії розроблятимуть проекти змін,виноситимуть їх на обговорення із народом,а тоді подадуть на всеукраїнський референдум. Однак,каменем спотикання тут можуть виступити два різні наслідки. Один з них це становлення диктатури в країні (якщо проект розроблятиме президент чи його люди),або ж народу таки вдасться взяти пряму участь у розробці та внесенні конституційних змін.
«Поки що у Верховній Раді немає відкритої підтримки законопроекту і є ризик того,що цим способом можуть скористатися окремі люди задля утвердження олігархії та зіграти на руку Кремля»,- резюмує Ігор Коліушко.

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook