Іноді нам доводиться вибирати між «хочу» і «треба». І треба мати силу волі й розуміння,щоб відмовити своєму «хочу»,якщо «треба» важливіше. Навіть коли те «хочу» дуже велике.

Якось вихідного дня зранку до мене зателефонувала подруга і сказала,що хоче запросити мене з’їздити з нею в аквапарк. Я дуже зраділа,адже ніколи раніше не була в аквапарку. З радістю чекала тієї щасливої години. Наготувала собі купальник,шапочку,шампуні,рушничок…

Але за мить до того,коли вже треба було виходити з дому,моїй мамі зателефонували. І мама сказала: «У мене для тебе сюрприз!» Я подумала,що то якийсь дарунок. Але це виявилось не так. До нас у гості зібралася моя хрещена мама,вона не так часто в нас буває,бо живе не в Луцьку. І мама сказала,що треба чистенько прибрати у квартирі та допомогти їй приготувати святкову вечерю…

Після цих слів я зрозуміла,що в аквапарк я не поїду. Годі було сперечатися,бо це «треба» справді було важливішим. Довелося зателефонувати подрузі і все пояснити. Ось так іноді доводиться вибирати між «хочу» і «треба».

Але в таких випадках не треба засмучуватись. Навіть якщо те «хочу» буває вперше в житті. Бо воно від мене ще нікуди не втече. І через усе це тепер я хочу його ще більше.