Казахський політолог Айдос Сарим наголошує,що «війна,а події в Україні – це і є війна,негативно відбивається не тільки на країнах в ній беруть участь,але і країнах,з нею сусідять. Події в Україні настільки великі,важливі,значні,що вони починають впливати на країни,суспільства всього пострадянського простору,змушують робити моральний,політичний вибір».

На його думку,Україна як лакмусовий папір виявила всі тріщини і розломи,які існували в нашому суспільстві. Аналітик нагадує,що в Казахстані живуть понад 3 мільйонів росіян і близько 800 тисяч етнічних українців. До того ж,реваншистські,ревізіоністські настрої беруть свій початок в російській публіцистиці,а «Казахстан досі залишається під інформаційним парасолькою Росії,російські телеканали роблять сильний вплив на формування громадської думки всередині Казахстану».

Політолог підкреслюючи,що «Росія не приховує своїх імперських амбіцій»,прогнозує: «Анексія може бути здійснена,деякі експерти розглядають три: Кустанайська,Північно-Казахстанська і частково Східно-Казахстанська області,які безпосередньо межують з Росією і мають значну частку російськомовного населення». Відтак це може спричинити «етнічні чистки і масову різанині на всій території країни».

Політолог також зауважує,що «на тлі відверто божевільної політики Росії щодо колишніх «колоній»,нинішня позиція Китаю здається вкрай прагматичною і розумною. Китай абсолютно чітко знає,чого він хоче,знає,як досягати цих цілей у довгостроковій перспективі. Це,мабуть,єдина країна в світі,яка має необхідні знання,стратегічне бачення і глибину щодо Центральної Азії. Другий такою країною умовно можна назвати США. Вже сьогодні Китай проголошує і починає реалізовувати масштабні,довгострокові проекти в Центральній Азії. Саме Китай сьогодні виходить на перші позиції за рівнем інвестицій в регіон. І можна з упевненістю констатувати: вплив Китаю в регіоні буде тільки наростати». У той же час,він наголошує:

«Хоча сьогодні саме Росія,а не Китай є головною загрозою для стабільності і безпеки держав регіону. Поряд або нарівні із загрозою ісламського радикалізму та імпорту тероризму з Афганістану та Сирії».