Антона Федоровича лучани пам’ятають як порядну, відповідальну людину, вимогливого до себе і підлеглих керівника, непримиримого патріота Волинського краю.

Почесний громадянин міста Луцька народився 8 червня 1945 року на Одещині, а трудову діяльність у свої молодечі 17 років розпочав вже в місті, яке стане для нього рідним, яке до кінця його життя – 20 січня 2017 року – займатиме особливе місце в його планах і думках.

Вдумайтесь: понад три десятки років управління життєдіяльністю громади Луцька… Варто звернути увагу саме на слово «життєдіяльністю».

Кривицького турбувало все в нашому місті, він був переконаний, що тільки розбудова всіх інституцій  обласного центру Волині, дозволить місту розвиватися, а громаді почувати себе захищеною. Результат клопіткої праці керівника і всієї команди – Луцьк настільки стабільно став на шлях всебічного розвитку, що його неодноразово удостоювали звання кращого міста України і його заслужено тепер можна назвати «Європейським містом».

На роки роботи Антона Кривицького міським головою прийшлися, напевно, найважчі часи в новітній історії нашого міста, коли економіка всієї держави перебувала в занепаді. Але й тоді він зумів утримати порядок в місті, забезпечити роботу  служб, від яких залежало водо- та енергопостачання, фінансування галузей та життя багатотисячного міста загалом.

Антон Федорович був природженим господарем і гідним лідером громади, вмів грамотно і зрозуміло розв’язувати найскладніші проблеми, підтримувати людей, вселяти оптимізм та надихати на працю своїх підлеглих та депутатів міської ради.

Останній період свого життя Антон Кривицький важко хворів, але до останнього подиху був активним і дієвим, гостро реагував на всі події сьогодення.

Його немає з нами вже понад три роки, але сьогодні, в день його народження, давайте ще раз пригадаємо його важливі досягнення і моменти життя…

15 липня 1990 року, ще до офіційного проголошення незалежності України, біля Луцької міської ради (головою міськвиконкому у той час був Антон Кривицький) підняли жовтий-блакитно стяг – другий в Україні після Львова прапор, піднятий над міською радою.

За правління Антона Кривицького вперше в Україні усі комунальні платежі об’єднали в один чек. Раніше ж громадяни змушенні були користуватися окремими книжками на воду, газ, електроенергію…

Луцьк став першим містом, де дозволили викупляти перші поверхи в житлових будинках під магазини та офісні приміщення. Верховна Рада України прийняла таке рішення тільки через кілька років.

Антон Кривицький першим в Україні ввів акцизну марку на вино-горілчані вироби. Завдяки цьому у місті вдалося збудувати тролейбусну лінію на Володимирську і на Вересневе. Також при Антонові Кривицькому вдалося запровадити конкурси на пасажирські перевезення.

За каденції Антона Кривицького почали будувати наземний перехід над коліями залізничного вокзалу. Продовжував курувати цю справу Кривицький і після того, як покинув посаду мера, тому досі лучани називають перехід «мостом Кривицького».

Розповідають, що одним телефонним дзвінком Антон Федорович Кривицький за ніч збирав із луцьких бізнесменів зарплату вчителям і медикам, коли в бюджеті бракувало коштів.

За час його головування були приватизовані великі комунальні об’єкти та земельні ділянки міської землі. Крім того, стверджували, що тодішній мер зумів продати дитячі садочки. Натомість сам Кривицький пояснював – пустуючі приміщення на утримання яких не вистачало грошей віддавали під інші державні потреби.

На роботу часто пішки ходив, а часто навіть тролейбусом користувався…

Саме за головування Антона Федоровича Луцьк 4 роки поспіль займав призові місця в всеукраїнському конкурсі «Місто найкращого благоустрою» серед міст з населенням від 100 до 500 тис. починаючи з першого місця в 2000 р. (це у перший рік проведення) до 2004 р.