Хлопець родом з села Омельне Ківерцівського району. Одружившись, переїхав жити до Луцька. Проте рідну домівку не покидав, адже тут проживала його мама.

У Луцьку його чекали вагітна дружина, товариші по службі, друзі. Тарас, який служив з Андрієм в одній бригаді, також не може повірити, що побратима вже не має серед живих.

«У Андрія було велике бажання жити, чогось прагнути. Він був весельчаком, дружив зі всіма напарниками. Я пішов зі служби на рік раніше і дуже шкода, що з Андрієм таке сталось. Він був хорошим другом», – розповідає бойовий побратим.

Життя Андрія Волоса зупинилось 28-го червня. Куля снайпера перекреслила усі мрії та плани на майбутнє. Хлопець прожив коротке життя, три роки з якого боронив кордони України у складі 24-ї військової бригади.

Нагадаємо, зранку сотні лучан провели в останню путь загиблого на сході України бійця під час богослужіння у Свято-Троїцькому соборі в центрі Луцька.