Як ідеться у «Дзеркалі тижня»,перш за все,у новому навчальному плані скорочено кількість уроків української мови. Тепер їх буде лише по два на тиждень. Для порівняння: у Російській Федерації на вивчення державної російської мови у шостому класі середньої школи відводиться шість уроків щотижня!

Не краще вчинили автори нових навчальних планів і з українською літературою. У сьомих,восьмих та дев’ятих класах кількість годин на її вивчення також зменшується. Логічніше,здається,було б вчинити навпаки: з огляду на зростання обсягу та складності творів для вивчення,виділити більше часу для їх обговорення у класі разом із учителем. До речі,в російських навчальних планах саме так і зробили.

До яких наслідків призведуть ці кроки міністерства,говорити зайве. Література – сегмент культури народу. Про яку самоідентичність нації можна говорити,якщо її молоде покоління не знатиме своєї літератури,а отже – й культури?

Та ще гірша ситуація складається з історією України. За задумом керівництва Міносвіти,цей предмет як такий взагалі зникне з розкладу шкільних уроків (хоча традиційно викладався навіть у Радянському Союзі). Натомість з’явиться новий,інтегрований курс – історія,в якому буде поєднано всесвітню історію та історію України. Складається враження,що це трансформована ідея міністра про створення спільного з іншими країнами підручника з історії.

Звісно,досвід викладання інтегрованого курсу історії існує в інших країнах. Наприклад,у Росії. Згідно з навчальними програмами,історія рідної країни становить у ньому близько третини всього матеріалу. А як буде в наших програмах – невідомо.

У дев’ятому класі російських шкіл з’являється окремий предмет «Історія Росії». Наші ж старшокласники і далі інтегруватимуться. Оскільки навчальних планів для десятого та одинадцятого класу не розроблено,про подальшу долю предмету «Історія України» ніхто нічого певного сказати не може.