Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки – найбільший виш Волині. Він дав путівку в життя тисячам спеціалістів, які пам’ятають про свою альма-матер і популяризують її в Україні та закордоном. Вже 14 років за штурвалом цього закладу стоїть Ігор Коцан.

Зараз він готується до виборів ректора, проте це не єдиний пункт у списку його повсякденних турбот. «Волинь.Правда» вирішила поспілкуватися з вчорашнім ректором, а сьогоднішнім кандидатом на посаду керівника найбільшого вишу Волині.  Зараз він чекає виборів та але не перестає планувати шляхи розвитку свого університету і виділяє основні пункти, які на його думку повинен виконувати ректор навчального закладу:

• Потрібно працювати за формулою: сім днів на тиждень з сьомої до сьомої
• Де б ти не був, потрібно постійно думати про університет і його розвиток
• Кожне рішення, яке приймається ректором, повинне бути прийняте в інтересах університету

Тож читайте про тонкощі управління університетом, перемоги та поразки, підготовку до виборів, плани та нові спеціальності, які незабаром з`являться у СНУ імені Лесі Українки.

«Надіюся, що моя команда надалі ефективно працюватиме на благо університету»

– Ігоре Ярославовичу, ви очолюєте Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки з 2005 року. Як ви можете оцінити свою роботу роботу своєї команди?

– Протягом 14 років мого ректорства нам із командою вдалося реалізувати велику кількість проєктів. Можу з упевненістю сказати, що моя команда працювала ефективно. Моє ж основне завдання було координувати роботу, складати стратегічний план розвитку університету, створювати умови для праці та повністю контролювати всі напрямки роботи університету. Найбільше уваги я приділяв залученню інвестицій, бо ми всі розуміємо, що забезпечити суттєві покращення матеріально-технічної бази, умов праці лише за кошти бюджету університету неможливо. Тут однозначно треба залучати інвестиції, і я думаю, що якраз робота нашої команди за ці роки показала, що інвестиції необхідні. Якраз останній наш проєкт передбачає отримання коштів від Європейського інвестиційного банку на комплексне покращення енергозбереження приміщень закладу. Це 7 мільйонів євро. Я не знаю організації на Волині, яка за короткий період залучила би більше інвестицій у розвиток своєї діяльності, ніж наш університет. Тому я оцінюю роботу своєї команди і свою роботу задовільно. Сподіваюся, що моя команда ефективно працюватиме на розвиток університету й надалі.

– Чи можете назвати три найбільші перемоги та три найбільші поразки у своєму житті та у своєму ректорському житті зокрема?

– До перемог перш за все можу зарахувати підняття статусу університету – з державного в національний і з національного в інтернаціональний, тобто Східноєвропейський. Також до перемог зараховую покращення матеріально-технічного стану – відкриття стадіону, будівництво бази «Гарт», реконструкція, утеплення лабораторного комплексу і отримання 8 гектарів землі на будівництво студентського містечка. Третя перемога – покращення іміджу та рейтингу університету. Наразі наш заклад знаходиться на 37 позиції консолідованого рейтингу всіх університетів України і входить у ТОП-10 університетів Західної України.

Щодо поразок, то будь-яка людина у своєму житті робить помилки, приймає неефективні рішення. Насамперед я вважаю своєю поразкою недопрацювання. По-перше, потрібно було більш ефективно використовувати інновації, адже фірми, які використовують інноваційні технології у своїй діяльності – успішні, не виняток і університети. По-друге, більше уваги потрібно приділяти корпоративній культурі. Добре відомо, що тільки об`єднання всього колективу в одну велику сім`ю забезпечує ефективну роботу. І третій недолік – прийняття неправильних адміністративних рішень. Були питання щодо управління університету і найголовніше – щодо прийняття неправильних кадрових рішень. Але я пам’ятаю вислів відомого китайського бізнесмена Джека Ма, який сказав, що помилка – найкраще добриво для майбутнього успіху. Тому ми плануємо над цим працювати.

«Довіра колективу – найважливіше, що може допомогти керівнику й далі ефективно працювати»

– За результатами опитування, яке проводила ГО «Студентська Рада Волині», ви з великим відривом перемагаєте на виборах ректора. Що ви думаєте з цього приводу і наскільки вірите в такий результат?

– Це була ініціатива студентів. Коли ми проводили конференцію трудового колективу, і я звітував про роботу за 2019 рік, представники «Студентської Ради Волині» підготували анкети, аби провести опитування. Вони роздали більше 500 анкет, зібрали 350, і вже потім всім стали відомі результати. Я не думаю, що ці результати стовідсотково відповідатимуть результатам виборів, але надіюся, що офіційні цифри будуть наближеними до попередніх. Це для мене дуже важливо, бо найбільше щастя – коли тебе розуміють і коли тобі довіряють, а довіра колективу – найважливіше, що може допомогти керівнику і далі ефективно працювати на розвиток університету.

– Як і будь-які вибори, вибори ректора сповнені несподіванок, у тому числі й неприємних. Як ви ставитеся до позиції колег, які багато років працювали під вашим керівництвом, але зараз не підтримують вас, і навіть навпаки – займають відкрито протилежну позицію?

– Бог кожному суддя. Я зрозумів, що вдячність має дуже коротку пам’ять, і люди, які колись отримали від тебе підтримку, стають тобі найбільшими неприятелями. Але разом з тим я не можу зрозуміти, хто не дозволяв реалізовувати задекларовані в передвиборчих програмах проєкти? І чому люди, які займали певні посади, не говорять у цих програмах про якісь реалізовані за час роботи в університеті речі?

– Як плануєте працювати з цими колегами в подальшому, якщо виграєте вибори?

– Я в деякій мірі розчарувався в роботі окремих своїх колег. Тепер ми плануємо розробити більш суттєві механізми контролю роботи в університеті. У майбутньому ми плануємо допомогти не на словах, а на ділі реалізовувати свої програми, які вони написали і презентують перед колективом. Ми будемо їм у цьому тільки сприяти. Щоб зростав рейтинг, розвивалася промоція і таке інше.

– Тим не менше, у ЗМІ з`являлася інформація, що вас підтримують відомі не тільки на Волині, а й знані на загальноукраїнському рівні люди, зокрема Артем Федецький. Хто ще вас підтримує?

– Виділити окремих людей важко і неправильно, адже я відчуваю підтримку багатьох. Робота будь-якого керівника, команди, полягає в постійній взаємодії та спілкуванні з відомими людьми. Це в тому числі і ректори найкращих університетів як в Україні, так і за її межами. У нас є повна довіра міжнародних організацій, консульств, посольств України. За весь час роботи наш університет є академічним лідером на Волині. Наші студенти і випускники стають більш відомими в Україні, Європі та світі, і завдяки цьому знають і нас. Я є головою ради директорів вищих навчальних закладів Волині, входжу в президію Асоціації ректорів України. Ми очолюємо Асоціацію університетів України, Польщі й Німеччини і є членами ще багатьох організацій. Відповідно, це говорить і про взаємодію з людьми та відповідне ставлення в академічній спільноті.

«Потрібно постійно працювати, щоб СНУ імені Лесі Українки займав високі позиції в системі освіти України, Європи, світу»

– На кого рівняється Ігор Коцан? Хто для вас є взірцем у роботі?

– Для мене приклад роботи – Віктор Володимирович Божидарнік, який був лідером технічної освіти в Україні. І коли студентів політехнічного університету запитували: «Де ти навчаєшся?», – вони всі автоматично відповідали: «В Божидарніка». Це дуже велика заслуга. І коли я став ректором, я зрозумів, скільки треба було зробити, щоб студенти та викладачі університету так тебе поважали. Для того, щоб все це досягнути, треба працювати за формулою: сім днів на тиждень із сьомої ранку до сьомої вечора. І де б ти не був, постійно думати про університет, про його розвиток. Я стараюся цих принципів дотримуватися.

– Розкажіть про основні позиції своєї програми.

– Якщо говорити чітко та лаконічно, то основне – підняти імідж нашого університету. Майбутнє починається сьогодні, тому потрібно постійно працювати, щоб СНУ імені Лесі Українки став академічним центром на Волині, займав високі позиції в системі освіти України, Європи, світу. Робити все, щоб наші студенти отримували якісну освіту і могли бути конкурентними на ринку праці, а викладачі отримували повне задоволення від роботи та повне забезпечення, щоб не шукати додаткової роботи, а працювати тільки на університет.

– Колись перший президент біофізичного товариства, академік Михайло Федорович Шуба сказав: «Робіть, що хочете, але ця робота має бути спрямована на розвиток університету».

У нас працює велика кількість професорів – більше ста людей. Я розумію, що академічна спільнота – непростий колектив, адже коли зібрати 3 професорів, то буде три різні думки. І моє основне завдання – об`єднати всі їхні думки для того, щоб вони працювали на благо університету.

«Основне наше завдання – не спостерігати за реформами в системі європейської освіти, а брати в цих реформах активну участь»

– У своїх інтерв’ю ви неодноразово наголошували на тому, що потрібно орієнтуватися на європейську освіту. Відповідно, навчальному закладу потрібен закордонний досвід. Яким чином волинський виш переймає нові тенденції освіти?

– У нас підписано безліч міжнародних договорів з європейськими університетами, постійно проходить стажування, обмін студентами і викладачами. Наш університет включений у всі європейські асоціації університетів, бере активну участь у Програмі міжнародної співпраці Європейського Союзу ЕРАЗМУС+, «Горизонт 2020». У 2021 році готується нова програма «Горизонт Європа». Ми практично готові до реалізації цієї програми. Кожна кафедра нашого університету має зобов’язання і доручення готувати проєкти на всі різноманітні міжнародні програми різних країн. Зараз у планах – великий проєкт з транскордонного співробітництва з Люблінським воєводством. На його реалізацію виділили великі кошти. Основна наше завдання – не спостерігати, як відбуваються реформи в системі європейської освіти, а брати в цих реформах активну участь.

– Із закладами яких країн наразі співпрацює СНУ? З якими закордонними вишами ви хотіли б налагодити співпрацю?

– Ми постійно підписуємо міжнародні договори. Кожного року – 2-3 договори. Це стабільно. Відтак співпрацюємо з німецькими, польськими, китайськими, американськими університетами. Нещодавно я підписав договір з університетом імені Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві. Це великий університет, який цьогоріч, як і СНУ, відкрив напрям медицини, але вже провів набір студентів. Ми не встигли, бо отримали ліцензію після того, як набір студентів завершився. Але ми підписали з цим польським закладом угоду про співпрацю, тому що вони співпрацюють з університетом Святого Серця в Мілані та університетом Святого Джеміля в Римі. У нас є домовленість, що вони ознайомлять нас із навчальними програмами, новими тенденціями освіти, підготовки студентів медичних спеціальностей.

Крім того, ми підписали угоду з Берлінським університетом імені Штайнбайса – найбільшим приватним університетом Німеччини. Цей університет готовий співпрацювати щодо дуальної освіти. Також ми підписали угоду з Варшавським університетом природокористування, в рамках цієї співпраці ми хочемо розвивати лабораторії біотехнологій росту рослин, захисту рослин. Також ми підписали угоду ще з університетом Дуйсбурга та Ессена, з яким вже теж розробили програму щодо дуальної освіти.

– Ви згадали про напрям «Медицина». Не можу не поцікавитися, які ще освітні новинки ви плануєте запропонувати для майбутніх абітурієнтів?

– Так, спеціальність 222 «Медицина» у нас вже ліцензована, є сто місць. Готуємося, що в наступному році відбудеться перший набір студентів. Крім цього, ми готуємося відкрити ще кілька медичних спеціальностей. Зокрема, “Медична психологія”, “Технології медичної діагностики та лікування”. Зараз працюємо над цим. У нас є багато планів. Наприклад, на конференції трудового колективу я говорив, що ми відкриваємо військову кафедру. Є визначені військові спеціальності в межах цієї освітньої послуги, зокрема: «Лінгвістичне забезпечення військ» (спеціальність «Філологія»); «Воєнна політологія та ідеологічна робота» (спеціальність «Політологія»); «Психологія військово-професійної діяльності» (спеціальність «Психологія»); «Інформаційно-медійне забезпечення військ (сил)» (спеціальність «Журналістика»); «Міжнародна інформація» (спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»); «Фінанси та військова економіка» (спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування»); «Правове забезпечення військової діяльності» (спеціальність «Право»); «Геоінформаційні системи і технології військового призначення» (спеціальність «Геодезія та землеустрій»); «Організація метеорологічного та геодезичного забезпечення ЗСУ» (спеціальність «Науки про Землю»).

На факультеті культури і мистецтв плануємо відкрити спеціальність «Дизайн»,  на факультеті інформаційних систем, фізики і математики будемо готувати спеціалістів з робототехніки і мехатроніки. Плануємо відкрити нові спеціальності на юридичному факультеті – «Міжнародне право» і «Правоохоронна діяльність». Також наш університет отримав ліцензію на спеціальність «Спеціальна освіта», ми можемо вести підготовку фахівців з інклюзивної освіти. У принципі, кожен рік ми робимо щось нове і далі будемо продовжувати.

– Деякі ваші опоненти говорять про повернення Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки назви Волинський. Що ви про це думаєте?

– Зараз відбувається реформа вищої освіти. Взагалі, з приходом до влади нової команди запущена велика реформа. Президент заявляє, що потрібно інвестувати в малі та середні підприємства, в молодь. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляє, що треба робити інноваційну систему економіки в Україні, а без університетів неможливо побудувати інноваційну економіку.

Зараз конкуренція існуватиме не тільки в економіці, бізнесі, а й перенесеться на ВНЗ. Буде інша система тарифної сітки та нарахування заробітної плати. З наданням повної автономії університету розподіл зарплати робитиме сам колектив. Все це говорить про те, що грядуть великі зміни. Всі знають, що у 2020 році повинна відбутися адміністративна реформа – об`єднання громад, об`єднання областей. А відтак буде запущена реформа вищої освіти, в рамках якої  відбудеться об`єднання університетів.

На мою думку, перейменування університету зі Східноєвропейського у Волинський, про яке так багато говорять, – повернення назад. За такими пропозиціями стоять певні домовленості окремих керівників університетів з моїми опонентами. Це допоможе забрати лідируючі позиції СНУ імені Лесі Українки, які ми разом з командою завойовували протягом багатьох років. Йдеться про науку, міжнародне співробітництво, студентський спорт, інші напрями.

Я вважаю, що пропозиції про перейменування озвучуються для певної підготовки. Хтось надіється на те, що після об`єднання університетів Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки будуть називати по-іншому. І не зовсім Волинським, як зараз пропонують, а Луцьким.

– У разі поразки ви залишитеся працювати в СНУ?

– Коли я беру участь у змаганнях, варіанту поразки навіть не розглядаю.

– Ви працюєте у СНУ з 1989 року. Чим за ці роки для вас особисто став цей виш?

– Тут я провів практично все своє життя. Цей заклад став для мене рідним. Але основне, чим я можу гордитися, це те, що кожне рішення, яке я прийняв на посаді ректора і до того, коли просто працював в університеті, завжди було в інтересах нашого навчального закладу.