Сьогодні, 3 квітня, видатному волинянину, політику, бізнесмену і народному обранцю Ігору Єремеєву могло би виповнитися 53 роки. Однак, доля його трагічно обірвалася 13 серпня 2015 року. «Волинь.Правда» пригадує, якою людиною був колишній нардеп, співвласник виробничо-комерційної фірми «Континіум», як увійшов в історію Волині та який слід залишив після себе.

Ігор Миронович Єремеєв народився 3 квітня 1968 року у селі Острожець Млинівського району Рівненської області. Школу закінчив у 1985 році та вступив до Українського інституту інженерів водного господарства, нині – Національний університет водного господарства, що у Рівному відомий як «воднік». Навчання довелося перервати у зв’язку зі службою в Збройних силах СРСР, яку Ігор Єремеєв проходив з 1986 по 1988 роки. Тож отримати диплома інженера-будівельника йому вдалося лише в 1992 році, вже за незалежної України.

Шлях відомої нині в усій Україні фірми «Континіум» (ВКФ «Континіум-Льон-Контракт» на той час) розпочинався у 1992 році в рідному селі Ігоря Мироновича на Млинівщині. Тоді вони з товаришами організували невеличке швейне підприємство, яке він і очолив. За три роки діяльності підприємство розвинулося у товариство з обмеженою відповідальністю. З часом «Континіум» переріс у потужну бізнес-імперію, до якої увійшли понад два десятки фірм, організацій, фондів та різноманітних структур.

Основним конкурентом «Континіуму» на енергетичному ринку були структури групи «Приват» Ігоря Коломойського. Між ним та Ігорем Єремеєвим спалахнув конфлікт у 2014 році. На той час статки Ігоря Мироновича становили 133 мільйони доларів, тож він посів 68 сходинку у списку сотні найбагатших українців за версією журналу Forbes. Уявіть, наш земляк-волинянин організовував роботу Дрогобицького та Херсонського нафтопереробних заводів. Чи не вперше в Україні сформував структури з прийому молока від населення, організовував спеціалізовані тваринницькі господарства. Волинянин Ігор Миронович створив незалежну групу у Верховній Раді України і очолив її.

З 2002 по 2006 рік Ігор Єремеєв брав активну участь у великій політиці. Тоді він вперше обрався до парламенту по мажоритарному округу №23 на Волині. У 2012 році Ігор Миронович вдруге обрався до парламенту від політичного блоку «Ми». Після Революції Гідності переобрався до Ради, де очолив депутатську групу «Воля народу». До цієї групи було різне ставлення у волинян та й українців загалом, адже до неї входили і колишні «регіонали». Однак, у 2014 році, з початком війни, Ігор Єремеєв зайняв патріотичну проукраїнську позицію. Заснований ним благодійний фонд «Волинська родина» зайнявся волонтерською допомогою для бійців АТО.

Життя волинського бізнесмена, державного діяча та благодійника обірвалося трагічно. Він захоплювався кінним спортом, і 26 липня 2015 року впав з коня, в результаті чого отримав черепно-мозкову травму. Його доставили до Луцької клінічної лікарні в тяжкому стані, 28 липня транспортували до однієї із клінік у Цюриху, де він помер 13 серпня, не приходячи до тями. Поховали видатного волинянина у рідному селі на Рівненщині.

Мало хто знає, що вперше отримуючи мандат народного депутата України, Ігор Миронович ставив підпис на офіційних документах сидячи із загіпсованою ногою. Перелом ноги він отримав, впавши з коня…

У Ігоря Єремеєва лишилися дружина, син та донька. До слова, після смерті чоловіка Тетяна Єремеєва і вся родина не отримали у спадок від «Континіуму» практично нічого (через принципову позицію партнера Ігоря Єремєєва Степана Івахіва).

Втім, Ігор Єремеєв залишив після себе інше – добре ім’я, яке волиняни, тисячі з яких прийшли на його похорон, згадують по цей день.

Ігор Миронович за життя користувався повагою та авторитетом серед багатьох людей, тож його смерть стала непоправно втратою для Волині, адже він міг ще так багато зробити для розвитку нашого краю.

У матеріалі використані фото з особистого архіву колишнього прес-секретаря Єремєєва у Волинській області Володимира Камінського