Про це йшлося під час прямого ефіру на телеканалі “Нова Волинь”.
Ігор Палиця на місцевих виборах був першим номером у списках кандидатів у депутати до Волинської обласної та Луцької міської рад від політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП». До слова,Ігор Палиця – член президії політради УКРОПу.
В облраді УКРОП отримав 17 депутатських мандатів,а це перший результат серед інших політсил,які тут представлені.
За більш,як три місяці,в облраді вдалося об’єднати зусилля депутатів не за політичними мотивами,а налагодити дійсно дієву роботу,спрямовану на розвиток громад Волині.
Серед головних ініціатив Ігоря Палиці,які почали реалізовуватися,наступні.
Зміни у підходах до роботи облради
Триває робота щодо створення нових підрозділів в обласній раді,які працюватимуть на волонтерських засадах. Створюється антикорупційний,інвестиційний відділ,який займатиметься грантовими проектами,а також відділ,який працюватиме над залученням інвестицій для розвитку громад Волині.
«Комунальні підприємства,установи та організації повинні очолювати ефективні менеджери,професіонали своєї справи,яких визначатимемо через конкурс,а не по блату,чи в спадок,чи лобіюванню політичних угрупувань. Перший крок ми вже зробили,змінивши положення про порядок призначення та звільнення керівників комунальних підприємств»,– говорить Ігор Палиця.
З метою перевірки роботи комунальних підприємств,які перебувають на балансі облради,створили Тимчасову контрольну комісію обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств,установ та організацій,які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл,селищ,міст Волинської області.
Напередодні кожного сесійного засідання облради збирається погоджувальна рада,куди входять керівних всіх фракцій. За минулих каденцій цей орган діяв тільки на папері.
Про бюджет
«Обласна рада сьомого скликання не займається автоматичним кнопкодавством та суцільним «одобрямсом»,попередньо написаним чиновниками. Обласна рада прискіпливо аналізуватиме всі видатки,на які спрямовуються бюджетні гроші. Так,це вимагатиме зусиль і часу,але виходимо з принципу,що кошти казни – це кошти громадян,а не поповнення в гаманець чиновників»,– вважає Ігор Палиця.
Нагадаємо,що розробниками регіональних програм по всіх напрямках є обласна адміністрація. Як показала практика,чимало з таких програм складені неякісно. А тому більшість з них депутати навіть по кілька разів надсилали на доопрацювання.
«Вимагаю від голів постійних комісій обласної ради глибокого розуміння усіх цифр,які пропонується затвердити в бюджеті на галузі,якими вони опікуються. Вони повинні точно знати,які кошти спрямовуються на зарплату,компослуги чи інші видатки»,– зауважує Ігор Палиця.
Пріорітет у бюджеті цього року – охорона здоров’я та здоровий спосіб життя волинян. Доходи обласного бюджету прогнозуються на рівні 4 млрд гривень,але їх левова частка спрямовується на,так звані,захищені статті видатків,а не на розвиток. Власних доходів обласний бюджет матиме лише трохи більш як 460 мільйонів гривень. Але це – не проблема Волині і її бюджету. Це – проблема бюджетних відносин в Україні.
З ініціативи Ігоря Палиці в області створено комунальне підприємство «Волиньприродресурс»,яке матиме право на видобування надр у Волинській області,могтиме контролювати інвесторів і отримувати прибуток.
«Область багата на надра. Категорично проти,щоб їх розбазарювати. Я – не прихильник того,щоб просто роздавати землю інвесторам: чи то під розробку торфу,чи то бурштину. Вважаю,що земля повинна належати громаді,а розробляти родовища,які на ній знаходяться,повинні комунальні підприємства. Якщо ж інвестор має подібні наміри,то,будь-ласка,підписуймо договір про співпрацю та ділімо прибутки з громадами»,– говорить Ігор Палиця.
Влада повинна підтримувати бізнес,адже це – запорука розвитку регіону. Саме тому,з ініціативи Ігоря Палиці,на Волині вперше організували форум «Волинь: бізнес,відповідальність,взаємодія. Роль влади на регіональному та місцевому рівнях у розвитку підприємництва»,аби не просто почути проблеми підприємців,а знайти шляхи їх вирішення,відновити довіру бізнесу до влади. «Хочу аби з бізнесом у нас був діалог. Наша спільна зацікавленість в кількості робочих місць,в податках,які мають бути лояльним,а не драконівськими. Ми повинні допомагати підприємцям,а вони – прозоро працювати,щоб насичувати наш край податками,які,своєю чергою,залишаться тут,аби ми могли далі використовувати ці гроші на благо регіону. Нам треба всім спільно працювати,щоб підприємці ставали багатші,а хабарі не виганяли бізнес туди,де нібито комфортніше»,– каже голова облради.
Про медицину
На думку Ігоря Палиці,на базі Ковельської вузлової лікарні варто створити госпіталь для бійців АТО,а також якісне профілактичне відділення.
«Спілкувалися з керівництвом вузлової залізничної лікарні. Будемо шукати можливість здійснити там ремонт та забезпечити сучасним медичним обладнанням,розширити сферу діяльності лікарні – створити на її базі госпіталь для воїнів АТО,– зазначив Ігор Палиця. – На мою думку,частину поліклінічного корпусу (а це 4 поверхи) можна використати під Ковельський медколедж. Сьогодні всі сучасні клініки у світі,наприклад,у Берліні,у Женеві,знаходяться при університетах. Медичне навчання не може бути відірване від практики. Хочемо у Європу – повинні жити за їхніми стандартами».
Ковельська вузлова лікарня має потужну базу для комплексного якісного лікування хворих,а також реабілітації бійців АТО. Частину доходів медзаклад отримує від страхових внесків,проте не має фінансової можливості власними силами модернізувати застаріле обладнання. Річний бюджет лікарні на зарплату персоналу та енергоносії – 15 мільйонів гривень.
Нагадаємо,що з ініціативи УКРОПу в областіпланують запровадити прозоре призначення керівників комунальних установ,в першу чергу,це стосується головних лікарів. Наразі триває розробка відповідного положення та напрацювання механізмів процедури. Раніше кандидатури на ці посади керівників мед закладів погоджувало управління охорони здоров’я облдержадміністрації.
Про соціальні програми для бійців АТО
Згідно із законодавством,учасники АТО можуть отримати 10 сотих землі у місті,15 в селищі чи 25 в селі. На сьогодні,чимало бійців перебувають у черзі на отримання земельних ділянок. Але,землі,а особливо в межах міст та поблизу них,практично немає. Окрім того,навіть отримавши землю,часто у сімей атовців немає коштів на зміну її цільового призначення або її раціональне використання. Тому далеко непоодинокі випадки продажу наділів. Однак,за виручені кошти придбати житло нереально.
Ігор Палиця запропонував у містах відшукати ділянки під зведення багатоповерхівок,у яких частину квартир забудовник міг би виділяти під квартири для бійців АТО. Ігор Петрович зазначає,що,згідно із попередніми прогнозами,за рік в такий спосіб,можна освоїти 5 гектарів землі,а це – можливість виділити 200 помешкань для бійців АТО. Аби отримати квартири у новобудовах,бійці не повинні претендувати ще й на земельні ділянки. Для тих,хто від наділів не маєнаміру відмовлятися,як варіант,можна об’єднатися у сільськогосподарські кооперативи. Це дасть можливість створити нові робочі місця,а,відтак,і пришвидшить процес реабілітації бійців,які повертаються із зони АТО. Аби зберегти цілісність кооперативу,Ігор Палиця пропонує підписати відповідну угоду,в якій передбачити продаж землі лише в межах кооперативу. Коштами на сільськогосподарську техніку та вирощення нового врожаю,за словами голови облради,також допоможуть.
Про освіту
«В середньо-технічній освіті бачу більшу перспективу,ніж у вищій. Тому що після 5 років навчання в університеті – працевлаштування на рівні 14 відсотків. А після середньо-технічної освіти – працевлаштування 80 відсотків»,– каже Ігор Палиця.
Нагадаємо,що цього року професійно-технічні училища вже не фінансуються з державного бюджету,як було раніше. Ці повноваження повинні бути передані місцевим радам. Голова облради переконаний,що професійно-технічні заклади освіти повинні працювати в ринкових умовах і заробляти самі на себе. А для цього потрібно змінити «правила гри»: пропрацювати юридичну базу,розробити нові форми контрактів,частину учнів набирати на платній основі. Ті ж діти,які навчатимуться безкоштовно,повинні будуть відпрацювати три роки на тому чи іншому підприємстві,з яким заклад освіти укладе відповідну угоду. Перехід на ринкові умови,на думку Ігоря Палиці,– це звичайно ж певний «стрес-тест».
«У мене жорсткі ринкові принципи – не для своєї кишені,а для бюджету Волинської області: якщо ми копійку витрачаємо,то ця копійка в бюджет повинна дати 2 копійки»,– зазначає Ігор Петрович.