Хто шукає, той знайде: на Волині – чорничні жнива - Волинь.Правда

Хто шукає, той знайде: на Волині – чорничні жнива

Показати всі

Хто шукає, той знайде: на Волині – чорничні жнива

Чорниці – це можливість заробити, втілити свою мрію у реальність, покращити стан здоров’я…

Сезон збору та заготівлі лісових дарів розпочався, передусім цілющої чорниці. Люди бідкаються: ягода не вродила, бо надто холодною була весна, приморозки понищили цвіт, гребінками понищені ягідники. Однак це не зупиняє збирачів, вони переконані, «той, хто шукає – завжди знаходить». Чорниця любить сонце, але боїться спеки, тому найбільше ягоди між відкритим мохом і трясовиною.

Важко, але прибутково…

«Чорницю збираємо всією родиною. За день можу назбирати близько п’ятнадцяти літрів руками, а діти – й до двадцяти. Збір ягід – важка й клопітка праця, але й хороша можливість заробити», – говорить Надія, жителька села Старий Чорторийськ.

«Чорничні жнива – це ще й можливість допомогти батькам і втілити свої мрії. За сезон я заробляю майже три тисячі, за ці гроші хочу купити вишиту сукню, щоб одягнути на 1 вересня», – стверджує Іванна, 14 років.

 

На ліс велика надія.

Цього року ціна за кілограм чорниці коливається від сорока до п’ятдесяти п’яти гривень.  Небагато, зважаючи на те, що зібрати кілограм ягід зараз непросто. Переважна більшість збирає ягоду гребінками. Знайти кращий заробіток у селі можуть не всі, тому в людей на ліс велика надія.

Багато сімей збирають чорниці і не здають підприємцям, а везуть у районні центри на ринок. Кажуть, що тоді працювали не даремно. Але бувають і такі випадки, що повертаються додому з повними відрами.

«Чорниці збувають заготівельникам, яким ми виписуємо лісові квитки, і вони сплачують податки в казну держави. На сьогодні виписано 2 лісових квитків на чорниці. Однак і не без тих, хто не має дозволу на заготівлю, проте приймають ягоду і не сплачують податки у місцевий бюджет», – розповідає  директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Радіон.

На запитання, які заходи боротьби з гребінками ви приймаєте, пан Володимир відповів:

«Проводимо профілактичні бесіди, конфісковуємо «брачки» (діал. гребінка), накладаємо штрафи у розмірі від 17  до 51 гривень».

Бачимо, що штраф є зовсім «смішним», адже якщо людина заробляє за день 1000 гривень, то їй не «вдарить по гаманцю» якихось 50 грн, тому і не бояться брати гребінками.

«Гребінка сильно шкодить ягіднику, бо нею підривають кореневу систему, яка відновлюється лише через 5 років, обривають листя, внаслідок чого рослина хворіє і порушується процес фотосинтезу. Якщо рвати гребінками щороку, то згодом ягідник просто пропаде», – роз’яснює вчитель біології Валерій Діваков.

В лісі гуляла, чорниці збирала…

Деякі люди йдуть за чорницями, щоб відпочити, подихати свіжим лісовим повітрям, поспівати пісень, поділитися секретами консервування та й навіть просто полежати в ягіднику і подивитись як гойдається верховіття сосен.

І у 75 років збирають чорниці.

«Обожнюю зі своєю подругою співати в лісі. Сучасна молодь такого не робить. Тільки вмикають свої телефони і слухають «непонятну» музику. А ми то ще досі відроджуємо старовинні пісні: «Шуміла калина…», «Цвіте терен», «Мала мати дочку», «Там у полі тополі», «Била мене мати березовим прутом», – розповідає 75-річна бабуся Оля.

«Захопившись однією користю від чорниці – заробітком, люди забувають про дивовижні властивості цієї ягоди», – твердить пенсіонерка Катерина Брик. Особливо цілющими вони є на свято Івана Купала. Бабуся переконує, що в цей день обов’язково потрібно піти до лісу, щоб мати народні ліки взимку.  Вона в свої 69 років ще дотримується цієї традиції, зірвані гілочки засушує, а потім варить чай, робить лікувальні настоянки. Сухі чорниці їсть, коли болить живіт, каже, що дуже «помочні». А ще радить пити компоти, їсти пиріжки з чорницями для покращення зору і зміцнення кісток.

І так хочеться згадати поетичні рядки Віталія Назарука:

Чорниченько, сльозинко лісова!

Нехай рясніють врожаї у лісі,

Бо біля тебе серце ожива,

Ти ягода Волинського Полісся.

Текст і фото – Інна Кошулинська

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook