В Україні в перші місяці року сталися нестандартні події: спочатку знизились ціни на бензин. А потім укріпився курс гривні на кешевому ринку.

Приємні і незвичні в економіці речі. Особливо коли мова йде про зменшення цін на пальне. Яке іноді трапляється, але не відкладається у людський пам’яті. Так уже влаштована людська психологія, що ми помічаємо зростання цін, але ігноруємо їх зниження.

І от ці події привели до очікувань з боку українців, що ціни загалом мають знизитись. Очікувань, які не можуть справдитись. І це, в свою чергу, породжує теорії змови. Начебто хтось невідомий, як завжди, хоче нажитися на маленьких українцях.

Звідки з’являються такі очікування? Просто історично ціни в Україні стрибали після девальвації гривні. Це було наслідком в тому числі недолугої політики керування курсом, коли курс був фіксований з політичних причин. Цей курс тримали на певному рівні, допоки це було можливо, а потім відбувався стрибок. Ці стрибки всі чудово пам’ятають – наприклад, як доллар з 5 грн за один день виріс до 8 грн. І подальшу девальвацію гривні. Звісно, коли відбувалася така значна девальвація гривні, це тягнуло за собою сильні інфляційні процеси. Що не могло не статися в сильно доларізованій економіці, де люди часто прив’язують ціни у себе в головах до доларової вартості.

Таким чином, думають люди, що якщо курс гривні падає і ціни зростають, то коли курс укріплюється – ціни мають знижуватись. Але це ілюзія.

По-перше, зниження цін, дефляція, є в принципі ненормальним процесом. Для економіки природнім є якраз рух цін угору. Питання більше в тому – і це є метою політики Центральних банків – щоби ціни рухались помірно. Зараз якраз світ зіткнувся з неконтрольованим зростанням цін, і висока інфляція не є виключно українською проблемою. В 2022 році рекордна інфляція за останні 40 років спостерігалась у США, Британіі та європейських країнах. І остаточно цю проблему не вирішено. Звісно, це впливає і на Україну. Бо ми імпортуємо цю значну доларову інфляцію.

Одже, ми дісталися до “по-друге”. Завжди є фактори, які працюють на збільшення цін. І на зменшення. Це як у задачках у школі. Є басейн, в який по одній трубі вода заливається, а по інший – виливається. І от так само з інфляцією. Є фактори, які впливають на зменшення цін. І є ті, які впливають на їх збільшення. В результаті інфляція визначається, як той рівень води у басейні. І люди разу раз звертають увагу на маленьку трубу факторів, які мають працювати проти збільшення цін. І не помічають велетенську трубу, яка досі заливає наш басейн, в тому числі і інфляцією з США. І фактор незначного укріплення гривні на кешевому ринку – причому дуже незначного, в межах 2-3% – не може перебити інфляційний тиск.

От при значній девальвації ця труба велетенська. Труба девальвації. І звісно саме вона грає визначальну роль. Але при помірній зміні курсу, на кілька відсотків, це точно не може бути достатнім аргументом. Тим більше, що імпорт завозиться по курсу міжбанківського ринку. І такі незначні коливанні на кешевому ринку на нього взагалі не впливають. Так само і ціни на нафтопродукти. Так, подешевшення бензину позитивно впливає на стримування інфляції, зменшує інфляційні очікування, але не може нівелювати інфляційний тиск.

В результаті, інфляція на 2023 рік очікується на досить високому рівні. Відносно високому. Очікується, що темпи зростання цін складатимуть близько 20%. Таким чином, інфляція у 2023 році знизиться порівняно з 2022 роком, коли цей показник в Україні становив близько 26%. До речі, що є дуже доброю цифрою, враховуючи такі обставини як війна та зовнішня інфляція. Треба ж розуміти, що у країнах Східної Європи, навіть без війни, яка впливає на вартість товарів, інфляція у 2022-му була дуже близькою до українських цифр.