«Розвели політичних опонентів, як котят», – цитата покійного нардепа-регіонала Михайла Чечетова – це перше, що спадає на думку, коли приходить розуміння того, що відбувається із земельною ділянкою під «Центральним» ринком. Щоправда, «розводять» там не політичних опонентів, а власних виборців, підприємців – платників податків.

НЕ ЗА ПРАВИЛАМИ: ЧЕСНА ГРА І ВЛАДА – РЕЧІ НЕСУМІСНІ

Основний принцип будь-якого спорту – чесна гра, у якій правила однакові для всіх. Коли ми говоримо про правову державу – мова йде саме про чесну гру для всіх, про рівність перед законом, верховенство права та рівні можливості. Але, на жаль, у сучасній реальності перед законом не всі рівні – хтось трохи «рівніший», а декому – закон і взагалі не писаний.

Нагадаємо, раніше «Волинська правда» писала про те, як міська рада примудрилася припинити дію договору оренди земельної ділянки під «Центральним» ринком, проігнорувавши рішення суду апеляційної інстанції, який присудив продовжити дію договору на один рік з моменту реєстрації права оренди у єдиному державному реєстрі. Тобто, договір мав би діяти до 11 червня 2020 року, проте державний реєстратор безпідставно вніс зміни до реєстру, що й дозволило депутатам проголосувати за припинення дії договору.

Між іншим, робилося це тишком-нишком на позачерговій сесії, на порядок денний якої було винесене тільки одне питання – про приєднання Прилуцької громади до обласного центру. І вже під час засідання сесії депутати внесли в порядок денний рішення про припинення дії договору, проєкт якого погодила земельна комісія за пів години до початку сесії. А вже через дві години після її закінчення відповідне рішення внесли і в єдиний державний реєстр речових прав.

Така оперативність у діях міської ради пояснюється небажанням подивитися в очі кільком сотням підприємців, які стали заручниками ситуації і ризикують опинитися без своїх торговельних місць, які свого часу виборювали кров’ю і потом, піднімали і розвивали з нуля.  Ніби-то на заміну місцям на «Центральному» ринку, що в самісінькому центрі Луцька, торговцям пропонують переїхати у район ДПЗ, на околицю міста. Втім, самі підприємці переконують, навіть такої пропозиції їм ніхто не висував. Відтак люди розуміють, що їх просто «попросять» піти з «хлібного» місця. Ніби-то у планах міської ради створити рекреаційну зону на місці «Центрального» ринку поряд із Замком Любарта. Проте, в минулому році частину земельної ділянки біля історичної пам’ятки вже відібрали у Волинської обласної споживчої спілки, яка обслуговує ринок, і передали до Комунального підприємства «Луцькі ринки». І жодної реконструкції там до цього часу не відбулося.

КОМУСЬ – ЛАСИЙ ШМАТОЧОК, А КОМУСЬ – ДІРКА ВІД БУБЛИКА

«Волинська правда» слідкує за перебігом конфлікту між міською радою і Облспоживспілкою, і з логіки подій випливає, що реконструкції ринку ніхто не планує. Поки все схоже на те, що стратегія опонентів Спілки полягає у тому, аби передати всю землю під ринком у постійне користування комунальному підприємству, яке, втім, не дуже то й комунальне.

В попередньому матеріалі ми писали, що частка міської ради у статутному фонді КП «Луцькі ринки» складає всього 5%, решта – взагалі не сформовано. Відтак після передачі землі наступним кроком, ймовірно, постане питання збитковості комунального підприємства, яке, між іншим, вже витягнуло з міського бюджету один мільйон гривень дотації, замість того щоб навпаки поповнювати міську казну надходженнями. І далі не важко здогадатися, що 95% статутного фонду внесе який-небудь «інвестор», який, фактично, і стане кінцевим бенефіціарним власником всіх ринків Луцька, а міському бюджету лишиться дірка від бублика. Не важко здогадатися, хто у «комунальному» підприємстві, яке на 95% стане приватним, буде приймати рішення кому, де і на яких умовах у Луцьку торгувати.

Втім, ця стратегія, ймовірно, буде реалізована дещо пізніше. Сьогодні ж варто акцентувати увагу на тактиці міської ради, яку у Споживспілці вже розгадали. Приймаючи дуже сумнівне з точки зору закону рішення про припинення дії договору оренди земельної ділянки, у міській раді розуміли, що Споживспілка буде його оскаржувати у суді. Окрім самої позовної заяви з вимогою визнати рішення міської ради незаконним, Спілка також подала до суду заяву про забезпечення позову. У цій заяві просили суд заборонити будь-які дії із земельною ділянкою, щодо якої точиться спір: продавати, дробити на дрібніші, здавати комусь в оренду, міняти цільове призначення тощо.

ГРА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ

Розуміючи те, що закон на боці Спілки, у міській раді вигадали досить хитрий хід. Невідомо, свідомо суд підіграв міській раді, чи відбувся такий дивовижний збіг, але розгляд заяви про забезпечення позову суд призначив на 25 вересня на 11:00. Неймовірно, але факт! Чергова сесія Луцької міської ради призначена також на 25 вересня, тільки на 10:00. Наразі у порядку денному немає «базарного» питання, втім, у Спілці вже добре вивчили тактику своїх опонентів – порядок денний змінять у процесі, внесуть питання найпершим і швидко проголосують, аби торговці не встигли підтягнутися у сесійну залу і поставити кілька своїх запитань можновладцям.

Дізнавшись про невеселі перспективи, підприємці і торговці «Центрального» ринку 18 вересня провели збори трудового колективу, на яких вирішували що робити. І вирішили – йти спілкуватися із посадовцями міської ради. Про те, що конструктивної розмови не вийшло, «Волинська правда» вже писала.

Окрім того, отримавши від посадовців міської ради підтвердження того, що 25 вересня на сесії дійсно планується розглянути питання про поділ земельної ділянки під «Центральним» ринком, в Облспоживспілці вирішили грати на випередження і подали повторну заяву про забезпечення позову у зв’язку із ново виявленими обставинами. Суд розглянув заяву 20 вересня 2019 року, «Волинська правда» повідомляла, що заяву Облспоживспілки лишили без задоволення. Суддя проголосив тільки вступну та регулятивну частину ухвали, тож обґрунтування такого рішення ми зможемо дізнатися дещо пізніше. Втім, ймовірно, це вже не матиме жодного значення, бо буде пізно. Так само, як і пізно буде оскаржувати ухвалу суду. Закон дозволяє це робити протягом 10 днів з моменту отримання сторонами повного тексту рішення, а коли вони його отримають – теж питання. Можливо, до 25 вересня цього і не станеться. Відтак юридичні механізми захисту Облспоживспілки і підприємців, яких декілька десятків сьогодні забралося під стінами суду, вичерпалися.  Тому вони готові братися за інформаційні та громадські методи захисту своїх прав – залучати ЗМІ, виходити на акції протесту.

Однозначно, підприємці прийдуть на сесію міськради 25 вересня, втім, чи допоможе це зупинити заведеного «бульдозера»?  Підприємці обрали споміж себе декількох представників, які увійшли до складу громадської організації, яка захищає права підприємців Луцька. Підприємці наголошують, що відстоюватимуть свої місця до кінця, зазначаючи, що таких складних часів для них ще не було ніколи.

Якщо земельну ділянку під «Центральним» ринком Луцька, яка має певний кадастровий номер, дійсно поділять на декілька частин, яким призначать зовсім інші номери земельного кадастру, то у майбутньому, навіть коли Спілка все ж виграє спір по суті, відновити право оренди буде не можливо, оскільки такої земельної ділянки вже не буде існувати. Відтак у Спілці розуміють, що по-чесному змагатися з міською радою у судах – це все одно, що намагатися чесно виграти у наперстки у шулера.

Торговці планують звертатися до найвищих інстанцій влади, аби привернути увагу до проблеми та попросити захисту. Страшно навіть уявити, що буде відбуватися, коли місцева влада все ж досягне своєї мети і муніципальна варта разом з поліцією прийде на ринок виконувати вказівку мерії по звільненню території від торговців.

Василь Онищук