Зачинені всі громадські заклади в більшості країні світу, скасовані міжнародні масові заходи, навіть такі як «Євробачення»,  та «Євро-2020», на вулицях міст – воєнізована поліція, громадян просять не виходити з дому. Це – не сценарій нового фільму-катастрофи, це нова реальність, у якій ми всі прокинулися кілька тижнів тому. Коронавірус змінить світ – в цьому вже немає ніяких сумнівів. Наслідки для економіки багатьох країн будуть страшними. Але чи є насправді такими страшними масштаби пандемії, про які нам розповідають щодня світові ЗМІ, справжні експерти та фейсбушні «фахівці»? Протидіяти фейкам про коронавірус не  менш важливо, ніж самому коронавірусу. Адже відверто брехлива, спотворена чи неповна інформація породжує страх, панічні настрої та дестабілізує і без того загрозливу ситуацію в Україні. А в окремих випадках цю інформацію «зливають» в український медіапростір «боти», які куруються спецслужбами сусідньої нам держави, з якою ведемо гібридну війну вже п’ять років поспіль.

В мережі можна начитатися безліч версій про походження самого вірусу – від того, що це штучно створена біологічна зброя, застосована навмисне або ж помилково до того, що ніякого COVID-19 взагалі не існує, і це лише один із штамів грипу. Конспірологи трохи «плутаються у показах» і говорять спочатку, що COVID-19 – це секретна зброя США проти Китаю, а коли самі штати виходять на лідируючі позиції по кількості хворих, віруючі у світову змову міняють теорію і переконують, що на чолі цієї змови стоїть щось типу таємного «світового уряду», мета якого – встановити «глобальний концтабір», а вірус – лише інструмент для цього. При тому час від часу в мережу закидають і зовсім безглузді фейки, як то про гелікоптери, з яких мали розпилювати вакцину проти коронавірусу над українськими містами. Більшість українців з цього весело посміялася, втім, як показують коментарі деяких користувачів соцмереж, у якогось відсотка людей критичне мислення під впливом пропаганди повністю пропало, і будь-які, навіть найбільш неймовірні «коронановини», вони почали сприймати із повною серйозністю. Служба Безпеки України встановила, що фейки, спрямовані на поширення паніки серед населення, потрапляють в український інформаційний простір не без допомоги російських кібер-фахівців і закликають користувачів соцмереж скептично ставитися до будь-якої інформації, не підтвердженої офіційно.

ВІД ПАНІКИ ДО ІГНОРУ: ДВІ КРАЙНОСТІ У СПРИЙНЯТТІ НОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Тим часом населення все менше починає довіряти офіційним джерелам інформації. Бо «як повідомила одна медсестра з Італії», «як розповіла українка, яка вижила в Ухані», «як сказав кум з органів», «як написали в таємній інструкції МОЗу», «як розповів російський професор-вірусолог»… ЗМІ у гонитві за хайпом і сенсацією тиражують будь-яку інформацію, навіть якщо вона походить від вигаданих або дуже сумнівних джерел, але є надто «чутливою» для широкої аудиторії. Відтак санітарці, яка працює з хворими на коронавірус і подає новини з високим вмістом власних емоцій від пережитого, готові довіряти більше, ніж офіційній інформації, обґрунтованій цифрами, фактами та експертними висновками. Потрібно пам’ятати: аби зберегти власну психічну рівновагу, читаючи новини, слід відокремлювати емоційне від раціонального. Новини на голих емоціях і без критичного осмислення – це вже пропаганда.

Старше покоління українців, які пережили радянську владу, звикли, що офіційна інформація – суцільна брехня. Радянський Союз приховував реальну кількість жертв війни в Афганістані, про черговий «вантаж 200» намагалися ніде не розголошувати інформації, тому в кінці цього десятилітнього конфлікту для населення СРСР реальна цифра втрат, яка перевищила 10 тисяч вбитими, стала справжнім шоком. Так само радянська влада намагалася приховати катастрофу світового масштабу на Чорнобильській АЕС, повідомивши про неї через кілька днів, між іншим, поміж «важливих новин», назвавши «незначною аварією». А коли «Совок» в останній свої дні переживав «бунт ГКЧП» і все верховне керівництво країни було відсторонене від управління, –  центральні канали крутили «Лебедине озеро». Відтак радянські люди звикли до того, що влада постійно бреше і приховує правду. Саме тому частині із них сьогодні здається, що бреше й українська влада, яка приховує справжні масштаби епідемії коронавірусу в Україні. Деяким людям здається, що все насправді набагато гірше, ніж нам офіційно розповідають. Що хворих більше. Померлих більше. Інфікованих більше. Що не буде грошей, не буде продуктів, буде голод і це мало не «кінець світу». Панічні настрої серед окремих категорій людей методом «сарафанного радіо» можуть поширюються швидше, ніж Інтернетом. На щастя, у Луцьку паніки немає: в магазинах немає черг, зате є всі необхідні товари, ціни теж виросли не суттєво. Однак, не всюди так: люди з деяких інших міст, переважно Східної України, де радянський менталітет зберігся сильніше, публікують у мережах порожні прилавки магазинів – панікери десятками кілограмів скуповують крупи, цукор, борошно, сіль, вимітають туалетний папір і сірники.

На жаль, є й інша протилежність паніці – байдужість. І її проявляє переважно молоде покоління, яке ще на своєму віці не застало серйозних потрясінь і не жило при радянській владі. Молодь, яка ніколи не цікавилася новинами, сьогодні отримує інформацію про коронавірус переважно з соцмереж, де її подають як не під «соусом» паніки, то під пікантною «приправою» коректних і не дуже жартів. Відтак молодь і сприймає вірус і карантин, з ним пов’язаний, як веселу пригоду, гру, в яку можна пограти, зробивши кілька селфі у масці, а можна вийти з цієї гри, коли тільки набридне, порушити всі можливі правила самоізоляції – «затусити» з друзями на квартирі чи організувати з компанією пікнік у дворі біля хати. «Коронавірус – це мене не стосується. Карантин – це не мої проблеми», – це сприйняття проблеми більшістю молоді. Звісно, молоді і сильні організми мають всі шанси побороти вірус і одужати після довготривалого і дороговартісного лікування, тому смертельним цей вірус, з урахуванням статистики смерті, назвати можна з натяжкою. Тим не менше, особисто я не хотів би захворіти навіть звичайним грипом, а коронавірусом – тим більше. Відтак елементарні засоби особистої безпеки варто дотримуватися всім, не залежно від того, хто і що думає про походження коронавірусу і його наслідки – обмежити контакти з іншими людьми, часто мити руки, негайно звертатися до лікаря при перших симптомах ГРВІ тощо.

ПРИРОДА НЕ ТЕРПИТЬ ПУСТОТИ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВАКУУМ ЗАПОВНЮЄТЬСЯ ФЕЙКАМИ І ДОМИСЛАМИ

Завдання влади та журналістів – так вибудувати комунікацію з населенням, аби відшукати цей баланс, золоту середину між панікою і повною байдужістю. Для цього необхідно, аби офіційна і перевірена інформація «заглушила» у ЗМІ  та соцмережах потік фейків, домислів і пропаганди. Та, на жаль, навіть офіційну інформацію, виявляється, потрібно піддавати критичному оцінюванню.

Мова йтиме ось про цю онлайн-карту. Це світовий онлайн-сервіс, де розміщена актуальна офіційна інформація про кількість інфікованих коронавірусом з усього світу у розрізі кожної країни (для деяких – навіть у розрізі кожного штату чи регіону). На час підготовки  цього матеріалу, станом на 26 березня, лічильник цього сайту показував, що у світі 487 648 хворих на коронавірус. Я з тих, хто до ситуації ставиться помірковано, і точно далекий від панічних настроїв, але графік у нижньому правому кутку цього сайту, крива якого різко почала рости із середини березня, навіть у мене викликав тривожне занепокоєння. На мить прокралася думка: «А може все насправді набагато серйозніше, ніж я думаю?»

Але мою увагу на цьому сайті привернув Китай, який досі стоїть у рейтингу інфікованих країн на першому місці, хоча ЗМІ повідомляли, що китайцям вдалося подолати епідемію. Китай у цьому сервісі поділений по регіонам, тому для зручної перевірки формули, за якою сервіс рахує кількість хворих, я обрав другу країну у списку – Італію. Лічильник сайту показує, що станом на 26 березня в Італії – 74 386 хворих. Але якщо клікнути по Італії на цій карті – відкриється більш детальна статистика, де зазначено, що із цих 74 386 померло – 7 503, а вилікувалося – 9 362. Відтак хворими лишається не 74 386 (цифра, яка йде у загальну світову статистику хворих на дайни час), а 57 521 людина. І так по кожній країні світу. Виходить, дуже дивна логіка підрахунку кількості хворих. В єдину суму підбиваються ті, хто вже помер, ті, хто вилікувався, і ті, хто досі хворіє. Якщо так рахувати – жовтий графік у правому нижньому кутку цього сайту ніколи не піде до низу, він буде рости постійно і зупиниться на своєму піку в момент, коли на планеті не лишиться жодного хворого на коронавірус. Важко повірити, що ІТ-фахівці, які розробляли цей сайт, настільки погано розуміються в арифметиці, що не знають, що не можна підбивати в одну суму хворих, здорових і померлих для того, аби відображати реальний темп поширення пандемії. То невже це зроблено навмисне, аби підсилити паніку? Якщо так – тоді це злісна маніпуляція.

РАХУЙМО ПРАВИЛЬНО: СКІЛЬКИ У СВІТІ ХВОРИХ НА КОРОНАВІРУС НАСПРАВДІ

Перефразую крилату фразу одного диктатора: «Не важливо, як хворіють, важливо, як рахують». Тож давайте трохи по-іншому порахуємо хворих, здорових, і, на жаль, вже померлих від коронавірусу, можливо, нам відкриється зовсім інша, більш оптимістична статистика. Для аналізу візьмемо десять найбільш інфікованих країн станом на 26 березня 2020 року.

Китай

Світова епідемія розпочалася з Уханю – місту у провінції Хубей у Китаї. Станом на 26 березня лічильник на вказаному сайті досі показує, що Китай – лідер серед країн світу за кількістю інфікованих і ця цифра складає 81 782. Втім, це зовсім не так. Ось реальні показники Китаю станом на 26 березня, взяті із детальної статистики цього ж сайту.

Таким чином станом на 26 березня кількість хворих у Китаї становить не 81 782, як досі показує нам вище згаданий ресурс, а лише 4 334. Відтак Китай, звідки почалася пандемія, вже не є лідером серед інфікованих країн і навіть не входить у першу десятку. І зверніть увагу, що середня смертність від COVID-19 у Китаї склала 4,03%.

Італія

На зазначеному ресурсі Італія займає другу сходинку у сумному рейтингу заражених країн із показником 74 386 хворих. А як насправді? Насправді хворих в Італії станом на 26 березня – 57 521. Померли – 7 503. Вилікувалися – 9 362. Відтак Італія обійшла Китай більш як в 10 разів. Смертність від коронавірусу в Італії  – 10,09%. Однак навіть не вона зараз на першому місці у світі.

США

Зазначений ресурс говорить про те, що наразі США займають третю сходинку у списку інфікованих країн з показником 69 197 хворих. Якщо Китай на цій карті розбитий хоча б по провінціях, яких близько тридцяти, і статистику по кожній можна було підрахувати вручну, то США розподілені по окремим містам і округам штатів, яких сотні. Проводити розрахунки по кожному немає сенсу, адже це займе чимало часу і всі вони стануть неактуальними раніше, ніж будуть завершені. Відтак перевіримо яка ситуація у десяти найбільших за населенням містах Сполучених Штатів.

Із 69 тисяч хворих американців, 19 тисяч – із самого лише Нью Йорка, найбільшого міста США за населенням. У другому за розміром місті Штатів, Лос-Анджелесі – 799 хворих. Третє місто, Чикаго – взагалі не інфіковане, найбільший осередок коронавірусу поряд із Чикаго зафіксований у місті Кук – 1404 хворих. Далі – Хюстон і Філадельфія, по 184 та 341 відповідно. Одні з найбільших міст, Фінікс та Сан-Дієго також не заражені, найбільші осередки поряд з ними – міста Марікопа і Бескар – по 249 та 81 хворому. Сан-Дієго та Даллас – 291 та 240 відповідно. Десяте за кількістю населення місто США, Сан-Хосе, також не має жодного хворого на коронавірус. Найближчий осередок епідемії – місто Санта Клара, де зафіксовано 442 випадки захворювання. Кидається в очі, що із 10 заражених міст в жодному не було успішного випадку лікування. Разом з тим середній відсоток смертності становить 1,41%. Оскільки дуже складно вирахувати точну кількість хворих у США аби достовірно визначити місце штатів у світовому рейтингу, зробимо це приблизно. Нам не відомо, скільки людей в США померли, скільки вилікувалося, а скільки продовжують хворіти. Є тільки загальна цифра, сума цих трьох категорій – 69 197. Тож оскільки із десяти найбільших міст США немає даних щодо успішного лікування, вважатимемо, що цей показник дорівнює 0. Від загальної кількості інфікованих у США (69 197) віднімемо 1,41% – середній показник смертності від коронавірусу по десяти найбільшим містам США, і отримаємо приблизну, середньоарифметичну кількість хворих – 68 221.  Ця цифра, навіть з урахуванням грубої статистичної похибки, дає підстави вважати, що США – на разі світовий лідер по кількості хворих на  COVID-19. Італія, відповідно, друга.

Іспанія

Наступна у рейтингу на сайті – Іспанія: 45 084 хворих, 4 089 померли, 7 015 вилікувалися. Відсоток смертності – 7,28%.

Німеччина

Хворих – 35 733, померли – 222, вилікувалися – 3 547. Відсоток смертності – 0,56%.

Франція

Хворих – 20 002, померли – 1331, вилікувалися – 3 900. Відсоток смертності – 5,27%.

Іран

Хворих – 16 715, померли – 2 234, вилікувалися – 10 457. Відсоток смертності – 7,6%.

Швейцарія

Хворих – 10 829, померли – 165, вилікувалися – 131. Відсоток смертності – 1,48%.

Велика Британія

Хворих – 8 929, померли – 465, вилікувалися – 135. Відсоток смертності – 4,88%.

Нідерланди

Хворих  – 6 053, померли – 356, вилікувалися – 3. Відсоток смертності – 5,55%.

Австрія

Хворих  – 6 001,  померли – 42, вилікувалися – 112. Відсоток смертності – 0,68%.

Ці десять країн – найбільш заражені коронавірусом. Далі Бельгія – 5 340, Південна Корея – 4 966, Канада – 3404, Норвегія – 3 171, Португалія – 2 930, Австралія – 2810, Швеція – 2554, Бразилія – 2497, Ізраїль – 2424 і Туреччина – 2348. У решті країн світу кількість хворих менша 2000. Думаю, не варто пояснювати що у відсотковому співвідношенні до кількості населення будь-якої країни, навіть карликової, це дуже і дуже невеликий відсоток, аби говорити про якийсь надзвичайний стан.

З НАДІЄЮ ЧИ СТРАХОМ: УКРАЇНА ДИВИТЬСЯ У МАЙБУТНЄ

Україна, на щастя, не входить у лідери цієї сумної статистики. Хворих – 150, померли – 5, вилікувалися – 1. Відсоток смертності – 3,21%. Тим не менше Україна сьогодні налякана, ми маємо надзвичайну ситуацію і посилений карантин. Транспорт зупинився, бізнес завмер, люди дезорієнтовані, значна частина втратила роботу, більшість хвилюється про те, що не має достатньо запасів грошей, аби протягнути до кінця карантину. Як встановлені на виїздах з міст блокпости дозволять зупинити поширення вірусу – не можуть пояснити навіть ті, хто відповідальний за їхнє встановлення. Економічно сильні держави виділяють десятки і сотні мільярдів доларів стабілізаційного фонду на подолання наслідків епідемії, Україна цього зробити не може, і звідси – ще більше питань: а що далі?

А далі, як ми бачимо, скасування деяких місцевих податків, щоб розвантажити бізнес. А це – скорочення надходжень до місцевих бюджетів, а значить – недофінансування багатьох напрямків діяльності, можливо, навіть захищених статей.  А звідси – збільшення рівня дотаційності регіонів, що збільшить навантаження на державний бюджет. А це призведе до необхідності брати нові кредити. І виглядає це все як замкнуте коло. Критикувати владу за введення карантину і закриття більшості підприємств та закладів – неправильно. Адже тільки такі заходи дозволили нам не вийти у лідери світу по поширеності вірусу. Долати наслідки завжди складніше, ніж запобігти причинам.

З іншого боку, просто сказати громадянам: «сидіть вдома, читайте книжки» – це не найсильніший меседж від влади, який здатен заспокоїти. Бізнес повинен бути впевнений, що він зможе перезавантажитися після закінчення карантину, працівники – що не втратять роботу, пенсіонери – що не припиняться виплати пенсій. Статистика захворюваності і смертності від коронавірусу говорить про те, що немає причин для паніки через страх захворіти і померти. І «Волинь.Правда» про це неодноразово писала. Разом з тим щоб не було іншого роду паніки і страху опинитися за межею бідності – потрібні справжні гарантії, що держава не кине на призволяще своїх громадян після закінчення карантину, коли економіка сповна відчує на собі його наслідки.      

Роман Колюхов