І нема наразі на те ради,як говорили колись. Однак факт є фактом. Хіба що з суттєвою поправкою: у ролі жертв тепер опинилися самі митники-волиняни. Причому «ощасливити» їх покликаний,у відповідності з волею керівництва,не просто новий виконувач обов’язків начальника Олександр Шавлак,якого начебто мріяли позбутися в Чернігові. А цілий «почет» звідти чи,якщо хочете,тамтешній «десант»,якому так захотілося перемандрувати у,скористаємося перефразованим рядком пісні,«Волинський край дорогий».
Звісно,на всі «чому» годі відповісти лаконічно в цьому тексті. Тим паче,що традиційно впродовж останньої чверті століття будь-яка митниця на західному кордоні України – ну не просто ласий шматок. Зокрема – і Волинська (Ягодинська) не виняток із цього неписаного правила. Щонайменше – від так званих «часів Кучми». Інше питання,що заручниками цього майже «невмолимого фатуму» стають не тільки ті співвітчизники,котрим доводиться перетинати українсько-польський кордон,а й самі,як уже зазначалося вище,митники. Зокрема – ті,які сумлінно та фахово виконують свої обов’язки.
Констатація,що корупція та митниця у політичному ( йдеться про українські реалії) сенсі – синоніми,не підлягала сумніву. Правда,Помаранчева революція (Перший Майдан),а після цього – революція Гідності (Другий Майдан),здавалося,внесли суттєві корективи. Проте не так сталося,як гадалося. На тіньових схемах не тільки не поставили хрест. Вони (схеми) радше отримали «нове дихання». Якщо раніше головними контрабандними «потоками» були спирт (горілка),а передовсім – цигарки,то принаймні рік тому до «неспинної ріки»,що конвертується у сотні тисяч євро та доларів,добавився бурштин. Цей «сонячний камінь» став ще одним фактором у стимулюванні низки соціальних процесів на Рівненщині,Житомирщині. А відтак – і Волині. За оцінками експертів,як зазначав голова ОДА Володимир Гунчик,його запаси в області еквівалентні 4 (чотирьом!) мільярдам доларів. Схоже,саме «магічний камінь» у буквальному розумінні прискорив процес «перебудови» митних структур,які загорілися нестримним бажанням очолити й ті,за ким «плачуть» кабінети з загратованими вікнами.
Зрештою,звернемося до недавнього факту: на польському пункті пропуску Дорогуськ зупинили вантажівку,в якій везли 1,5 тонни контрабандного бурштину. Це рекордна партія,яку будь-коли вдавалося затримати польським митникам. Зауважмо,що за увесь минулий рік на цьому пункті пропуску зуміли виявити 900 кілограмів контрабандного «поліського золота». Звісно,подивовує не стільки нахабство контрабандистів,які не бояться вивозити бурштин у таких кількостях,а й те,що українські митники випустили вантажівку з країни без будь-яких зауважень. Йдеться ж не про кілька кілограмів каменю,які можуть «загубитись» у фурі,а про півтори тонни! Це випадково? Суто недогляд? Чи завдяки дотриманню неписаних правил «великої гри» з «відкатами» та демагогією про «кардинальну зміну ситуації» у відповідності з нібито проєвропейськи налаштованими черговими «смотрящими»?
У цьому контексті ЗМІ наголошували,що на Волинській митниці (саме до неї належить митний пост Ягодин ) начебто не знають,де саме видали документи на вантаж. До речі,днями відбулося засідання комісії громадської ради при ДФС у Волинській області. Учасники засідання не могли обійти стороною скандал,який розгорівся нещодавно через затримання польськими митниками у Дорогуську 1,5 тонни бурштину (на суму5,6 мільйона євро!),якого не виявили українські митники та прикордонники. У заступника начальника Волинської митниці Михайла Богатирчука запитали,як таке могло статися. За його словами,волинські митники «проґавили» бурштин через несправність сканера для виявлення контрабанди. Тож мимоволі згадується промовиста аксіома Михайла Коцюбинського: «Коні не винні».
Та у цьому сенсі неодмінно постає і майже споконвічне: «Хто винен?» Але ціна питання,зрештою,набагато масштабніша,ніж долі тих або інших персоналіїв,яким дають шанс побути «на потоці». Як говорив «залізний Коба»,є людина – є проблеми,нема людини… Приходять інші люди,які створюють (але не здатні чинити інакше) проблеми.
Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик міг уже й втомитися,представляючи чергового головного «митаря»,та слухаючи його обіцянки. Ось і нещодавно виконувачем обов’язків начальника Волинської митниці став Олександр Шавлак. Останнього (на час підготовки публікації) «губернатор» закликав підтримувати порядок на митниці та забезпечувати надходження митних платежів в казну області. А відтак і мусив скрушно зізнатися,звертаючись до п. Шавлака: «Учора всі повинні були займатися вашими питання,я не зміг вас знайти. Такого бути не повинно,мені довелося особисто впорядковувати чергу на митниці».
Таке життя. Певне,не варто для ілюстрації нинішніх вітчизняних реалій послуговуватися французьким відповідником се ля ві. Очільник Волині мусить відрекомендовувати кожного призначенця ДФС,якого «нагороджено» посадою начальника митниці. Хоч і нерідко,ймовірно,не сумнівається,якого польоту той чи інший «зальотний птах».
Але наразі зробимо «перерву» в цих далеких від веселих роздумах. Натомість «зазирнемо» в рядки біографії нового в. о. начальника Волинської митниці ДФС.
Шавлак Олександр В`ячеславович народився 6 листопада 1972 року у м. Чернігові.
Закінчив: у 1995 році Чернігівський державний педагогічний інститут,у 2004 році Національну юридичну академію ім. Я. Мудрого.
З вересня 1998 року працює в митних органах України. Працював на посадах інспекторського складу пунктів пропуску; начальника митного поста «Нові Яриловичі»; першого заступника начальника Чернігівської митниці; начальника відділу організації митного контролю та роботи митних посередників Чернігівської митниці. З серпня 2011 по квітень 2014 року – перший заступник керуючого з комерційних питань закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд». З квітня 2014 по грудень 2014 року – начальник відділу запобігання,виявлення корупції та взаємодії з правоохоронними органами апарату Чернігівської облдержадміністрації.
З липня 2015 року – начальник Чернігівської митниці ДФС. Радник податкової і митної справи І рангу.
Наказом ДФС України від 14.03.2016 №811-о призначений в.о. начальника Волинської митниці ДФС.
Це,нагадаємо,так звана офіційна інформація. Але вистачає й інакшої,тієї,яку воліють не оприлюднювати. Зокрема – й чутки про те,нібито новий виконувач обов’язків начальника Волинської митниці – досить близька людина (якщо не родич) до чинного керівника Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Чи не тому (а,можливо,й зважаючи на інші фактори) новий призначенець запропонував направду нечувані новації. Молодий і перспективний чоловік прибув на Волинь не сам,а з півсотнею (!!!) працівників. Тож відповідно і для такої ж кількості митників,які проживають на Волині,фактично доведеться сказати: «Геть із хати»? Незважаючи на те,як працювали?
У цьому контексті цілком закономірна й низка інших,хай і цілком тривіальних запитань. Зокрема – 50 працівників Чернігівської митниці погодилися працювати на Волині,оскільки зможуть за офіційну платню в 3-4 тисячі гривень винаймати житло,утримувати сім’ї? Чи,будьмо відверті,вони знають «ціну питання» та готові долучитися до корупційних схем? Для того,аби,вирішивши низку своїх (і не тільки своїх) матеріальних проблем,зберегти за Волинню статус золотого (бурштинового,якого завгодно) клондайку?
А тим часом звернемо увагу ще на один промовистий «штрих» у життєписі та діяннях нового виконувача обов’язків начальника Волинської митниці. У публікації «Начальник чорних копачів: Олександр В`ячеславович Шавлак»,де піднімається проблема бурштинової лихоманки,констатується,що «зупиняти незаконний видобуток,схоже,ніхто не збирається. Більш того,очолити видобуток волинського бурштину і його переправлення за кордон вже готується чиновник,який набив руку на контрабанді дорогоцінної смоли. Йдеться про Олександра В`ячеславовича Шавлака,який нині займає пост голови Чернігівської митниці. Шавлак деякий час назад засвітився в історії з переправленням бурштину до Білорусі. 4 лютого білоруські митники в Гомелі виявили,що в поставці,яка на чернігівському пункті пропуску «Нові Яриловичі» була оформлена як макуха,знаходяться 828 кілограм бурштину. Майже тонну контрабанди помітили в Білорусі,а не в Україні,де цей бурштин був нелегально добутий. Збіг обставин? Навряд чи. Оскільки,як показало розслідування,в цій справі було занадто багато явно невипадкових деталей. По-перше,з`ясувалося,що в кінці грудня від того ж відправника і на адресу того ж одержувача аналогічна поставка вже проходила. Правда,тоді білоруси,мабуть,скрупульозно не перевіряли так звану «макуху»,і контрабандний бурштин успішно розчинився за межами України. Причому в грудні цю поставку обслуговувала та ж зміна митників,що і в лютому. По-друге,в ході лютневої переправи в Білорусь доля вже явно не була настільки прихильна до покровителів контрабандистів. Однак це не завадило їм впоратися зі своїм завданням… Саме це дозволило розпочати офіційну перевірку підозрілої схеми. Матеріали перевірки знаходяться в правоохоронних органах. Проте жодною серйозної карою митникам-перевертням ця історія,схоже,не загрожує. Бо інспектор відбувся однією лише доганою. А ось з його начальником,тим самим Олександром Шавлак,ситуація ще цікавіше. Найближчим часом він може бути переведений служити на митницю Волинської області. Тобто,набивши руку на відносно дрібних поставках контрабандного бурштину за кордон,Шавлак чомусь (!) не несе за це покарання».
Судячи з призначення,такі діяння радше стимулюються. Олександрові Шавлаку,який до недавнього часу керував митною службою Чернігівщини,підготували «злачне місце» вже на українсько-польському кордоні. ЗМІ з цього приводу б’ють на сполох: «Олександр Шавлак призначений … начальником митниці Волинської області! Поки з приставкою «в.о.» – в такому статусі він повинен пропрацювати до 12 квітня. Ну а що буде далі – і уявити страшно. З огляду на,що Волинська область не тільки володіє вражаючими покладами ще не розграбованого бурштину,а й межує з Польщею. Тим самим максимально полегшуючи митарства контрабандистів з експорту в Європу. Щоб протистояти небажаному розвитку подій,редакція вже направила в центральний апарат прохання роз`яснити,що робить у Волинській області чоловік,який явно мав би підлягати,як мінімум,люстрації. А як максимум – стати об`єктом інтересу правоохоронних органів. В очікуванні відповіді ми звертаємося до волинським активістів,які борються з незаконним видобутком з січня: будьте особливо пильні! У наші широти потрапив великий хижий птах,апетитам якого ми повинні протистояти спільно. Інакше американські гангстерські розбірки часів «сухого закону» здадуться дитячими іграми в порівнянні з методами нашої бурштинової мафії» (див. «Ху із містер Шавлак?»).
Схоже,така перспектива не влаштовує (нарешті!) не тільки так званих пересічних громадян,але й самих волинських митників. Як ілюстрація до висловленого – той факт,що працівники МП «Волинь. Центральний» не тільки висловили незгоду з політикою призначеного два тижні тому на посаду виконувача обов`язків начальника Волинської митниці ДФС Олександра Шавлака. А й,уперше за останні кілька років,зібрали профспілкові збори та одноголосно обрали нового голову профспілки – Юрія Терещука,заступника начальника митниці. Він зазначив (посилаємося на відділ інформаційної політики Волинської ОДА),що «два роки профспілкова конференція взагалі не збиралася. Але на митниці є нагальні питання,які потребують вирішення. Утретє за рік проводиться реорганізація. 50 чоловік – поза штатом. На їхні місця приходять люди з інших областей». До того ж,як пояснила Світлана Бондарчук,заступник начальника митниці,«новий в.о.,пропрацювавши лише 10 днів на посаді,знову береться за реорганізацію. Уже є накази про переведення людей з чернігівської митниці,звідкіля призначили Олександра Шавлака. Двоє навіть проходять стажування на керівні посади».
Звісно,ситуація,що складається з призначенням нового керівника Волинської митниці,– це тільки видима частина айсберга. Адже,поза сумнівом,тут задіяні не просто впливові та зацікавлені покровителі. Та й сам «Шавлак – постать «корупційного» світу далеко не провінційного масштабу. Волинь для таких гравців цікава вже тому,що тут видобувають бурштин».
Однак навряд чи чинна волинська влада,усвідомлюючи принаймні частину можливих наслідків не просто конфлікту на митниці,капітулює. У кожному разі,голова ОДА Володимир Гунчик наразі в досить дипломатичній,делікатній формі висловив свою позицію: «Спершу хочу подякувати митникам за ті 200 мільйонів гривень надходжень,які пішли на спецрахунки й за які ми будуємо дорогу «Львів – Луцьк». Також дякую,що сьогодні уперше говоримо про наболіле. Ви маєте на це право й можете відстоювати свої інтереси. Уперше сказали: необхідно робити все відповідно до процедури й керівникові також. Спершу потрібно поспілкуватися з колективом,зустрітися з людьми,представити власний план дій,програму. Маю гіркий шахтарський досвід: жоден із керівників шахт,який не знайшов спільної мови з їхніми профспілками,закінчив плачевно».
Звісно,у словах очільника Волині – лише частина правди,яка,на жаль,набагато суворіша. Наслідки «чернігівського десанту» можуть виявити ще цілу низку інших «вбивчих» фактів і тенденцій. Так чи інакше,волинська «митна епопея» вже стала не тільки обласною подією. Про неї,очевидно,вже не можуть не знати і вище керівництво держави,й міжнародні інституції. Але навіть якщо й торжествуватимуть перемогу залюблені в бурштинове сяйво майстри митних схем,навряд чи це триватиме довго.