Про те,як вдається волинському фермеру вирощувати цю культуру,пише сайт «Район.Луцьк».
В’ячеслав Семенюк каже,справа прибуткова,а сама культура невибаглива. На трьох полях уже є перші сходи гречки,яка вже через три місяці може запахнути на нашому столі.
«Культура не вибаглива. Вона не потребує особливого,«жирного» ґрунту. За той час що ми її вирощуємо,то і шкідників не помітили»,- розповідає фермер.
Росте гречка дуже швидко,за три місяці має дозріти. Через кілька тижнів вона зацвітає,і цвіте ціле літо. Приблизно у вересні,обов’язково в суху погоду гречку збирають. Втім,це ще далеко не все. Скошену і обмолочену гречку,яка насправді,зеленого кольору,відправляють на переробку.
«Ми веземо гречку в Радивилів,на круп’яний завод. Там крупу просушують,прожарюють. За переробку гречки можна або заплатити готівкою,або розрахуватися насінням. Отриману крупу ми збуваємо на ярмарках»,- коментує чоловік.
Посіявши всього три центнери гречки,можна зібрати цілих 5 тонн крупи восени. Чи вигідно сіяти гречку? Безумовно! Пояснює В’ячеслав Семенюк,культура досить рентабельна. Для догляду та обробки не потрібно ні добрив,ні гербіцидів. 1 гектар посіяної гречки приносить 14 тисяч гривень чистого прибутку,навіть якщо і продавати гречку за старою ціною – по 25-26 гривень.
Загалом,гречка – безвідходне виробництво,бо солома йде на добриво.
Якщо ж собівартість вирощування гречки не потребує ні надмірних зусиль,ні витрат,то чому на прилавках магазинів така дорога? В магазинах гречку просили 38 і більше гривень за кілограм. На думку фермера,такі високі ціни обумовлені бажанням роздрібних торговців нажитися.