Він висловився і про злочини,вчинені проти протестувальників,починаючи з листопада 2013 року,і про те,чи можна і варто відправляти за грати нардепів,які проголосували за ряд суперечливих законів. Посилаючись на «Українську правду»,повідомляє «Волинська правда».

Відповідаючи на запитання щодо розстрілів,які відбулися 18-20 лютого 2014 року,Сергій Горбатюк зазначає,що раніше «ніколи не було такої кількості потерпілих,об’єктів для дослідження,які необхідно опрацювати одночасно та швидко».

Він також розповів: «Слідство у «Справі Майдану» ми розділяємо по напрямках за датами певних подій. Є кілька епізодів. Розгін Майдану 30 листопада 2013 року. Наприклад,в рамках цього епізоду допитаний колишній голова адміністрації Президента Сергій Льовочкін. Далі – події 1 грудня на Банковій. Після створення управління спеціальних розслідувань ми взяли до свого провадження цю справу,що розслідувалася слідчим відділом київської прокуратури за фактом спроби силового витіснення протестувальників правоохоронцями в ніч з 10 на 11 грудня,внаслідок якого постраждали більше 20 осіб,у тому числі народні депутати».

Як зазначає Горбатюк,«наступний епізод,що розслідує наше управління,– ухвалення Радою законів від 16 січня,а саме – порушення під час їхнього ухвалення. На даний час за цим епізодом повідомлені про підозру та оголошені в розшук Володимир Олійник і Ігор Калетник. Далі були події 19-22 січня,коли відбулася ескалація конфлікту на Грушевського і відбулися перші вбивства – Сергія Нігояна,Михайла Жизневського і Романа Сеника. Тоді ж шість протестувальників отримали вогнепальні поранення і більше 100 людей отримали інші тілесні ушкодження».

Відтак він зазначає: «Наступні епізоди – це події 18 лютого – мирний наступ на Верховну Раду з метою зміни Конституції України для зменшення повноважень президента. Тоді в Маріїнському парку,на вулицях Інститутській і Грушевського побили більше 500 осіб. П’ятеро загинули і не менше 60 отримали вогнепальні поранення. Ще один епізод,що розслідується – штурм Майдану в ніч з 18 на 19 лютого. Тоді загинули 13 людей – 11 від вогнепальних поранень картеччю чи дробом,одне – колото-різане поранення і одне – травма від дії вибухового пристрою».

Горбатюк також розповів,що «під час розслідування цих подій,втім і інших,де вбачається причетність правоохоронців,вражає,що жоден із працівників міліції,зокрема «беркутівців»,не дає викривальних чи визнавальних показань,у яких би зазначалися об’єктивні обставини подій. «Не знаю»,«не бачив»,«не чув» – це короткий виклад їх показань. Це показання людей,основний обов’язок яких – перешкоджати вчиненню злочинів,а якщо злочин скоєний – максимально сприяти розкриттю. Не дивлячись на це,більшість цих людей працює і зараз. Існують проблеми з їх викликом на допити,часто причиною неявки є хвороби,несподівані відпустки,або ж перебування в АТО».

На його думку,«загалом щодо підрозділів «Беркуту»,то фактично відбулася лише зміна назви та певне скорочення штату. Не відбулося очікуваного очищення кадрів,яке в першу чергу мало полягати у тому,що міліціонери,котрі брали участь у протидії протестним акціям,мали б очиститися правдивими показаннями про ці події і роль кожного».