Михайло Сидоржевський згадує,що «в ефірі радіо «Вести» 17 червня ц.р.,в програмі Юлії Литвиненко «Большое интервью» гість програми,народний депутат України Євген Рибчинський (депутатська група «Воля народу»),згадуючи про Будинок письменників України,заявив зокрема про те,що цей Будинок «хочуть через ДУСю передати в приватні руки».
 
Відтак він з цього приводу зазначає,що «Будинок письменників України переданий Національній спілці письменників України в постійне користування згідно з законом України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»,постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам» від 10.07.98 №1058 та наказу Фонду державного майна України від 3.02. 1999 року №198. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1998 р.,№1605 «Про надання статусу національних деяким всеукраїнським творчим спілкам» Спілці письменників України було надано статус Національної. Ця Постанова є «охоронною грамотою» всеукраїнських творчих спілок. Адже згідно з Положенням про національний заклад (установу) України,затвердженим Указом Президента України від 16.06.1995 р.,№451/95,майно закладів установ),яким надано статус національних,не підлягає приватизації. Тому всі балачки,публічне поширення неправдивих чуток про чиїсь намагання приватизувати будинок НСПУ є шантажем із заздалегідь визначеною метою,за який передбачена кримінальна відповідальність».
 
При цьому він зазначає,що «з Будинком письменників України пов’язані імена Павла Тичини,Максима Рильського,Володимира Сосюри,Андрія Малишка,Олеся Гончара,Михайла Стельмаха,Павла Загребельного й багатьох інших визначних українських письменників,літературні твори яких увійшли до золотої скарбниці української культури.
 
Нинішнє покоління письменників,до якого належать Ліна Костенко,Дмитро Павличко,Іван Драч,Борис Олійник,Юрій Мушкетик,Валерій Шевчук,Юрій Щербак,а також десятки і сотні їхніх колег,оберігають традиції українського красного письменства,збагачують нашу літературу і культуру новими високохудожніми творами і стоять на сторожі українського слова і державної незалежності».
 
Саме в стінах Будинку письменників наприкінці 1980-х років,підкреслює Сидоржевський,було засновано Народний Рух України і фактично закладено основи нашої державності. Нині в Будинку письменників щодня проводяться творчі вечори,конференції,зустрічі з читачами та інші літературні та громадські заходи,в яких беруть участь письменники,відомі митці і громадські діячі. Також голова НСПУ нагадує,що «свого часу вже неодноразово здійснювалися незаконні спроби забрати Будинок письменників України у приватні руки. Зокрема,за часів президентства Л. Кучми окремими чиновниками Адміністрації Президента було ініційовано позачерговий з’їзд письменників з метою заволодіння майном Національної спілки письменників України. Тодішня спроба ганебно провалилась,але,схоже,«ласий шматок» майна на вулиці Банковій декому з теперішніх чиновників муляє око».
 
Він попереджає,що «рейдерське захоплення Будинку письменників (якщо таке справді планується) означатиме фактичне знищення Національної спілки письменників України як авторитетної україноцентричної структури,зорієнтованої на збереження і примноження наших національних цінностей. Подібні наміри є особливо абсурдними і безвідповідальними сьогодні,коли путінський режим веде війну проти України – збройну,економічну,політичну,дипломатичну,інформаційну. Знищуючи українську національну культуру,ми отримаємо тотальне домінування в Україні чужих і ворожих псевдокультур – сконструйованих за феесбешними лекалами,фінансованих з федерального бюджету Росії,котрі передбачають поглиблення експансії «русского міра» в Україні».
 
Михайло Сидоржевський наголошує: «Секретаріат Національної спілки письменників України повідомляє,що підтвердження інформації про наміри передати Будинок письменників у приватні руки незалежно від того,хто за цим стоїть,буде кваліфіковано нами як грубе порушення чинного законодавства,що суперечить державній політиці,в якій задекларовані підтримка і розвиток національної культури,і змусить нас апелювати до державних органів влади,засобів масової інформації і громадськості».