У роки Другої світової війни на Волині загинуло 110 тисяч євреїв. На вшанування їх пам’яті щороку 27 січня Волинський краєзнавчий музей проводить вечір пам’яті жертв великої трагедії.
На заході працівники музею представили тематичну фотодокументальну виставку,присвячену загиблим євреям Волині. Це – копії документів з Державного архіву області про діяльність окупаційної нацистської влади,накази,розпорядження,оголошення стосовно поведінки євреїв,фото єврейської синагоги,зруйнованого гетто Луцька. Особливу увагу привертають фото з архівів музею Яд Вашем (Ізраїль),на яких зображені лучани,які загинули під час нацистської окупації в Луцькому гетто. Ще один безцінний експонат виставки – сувій Тори XVII ст.,що його передала до музею Тетяна Кондратюк. А ще – меморіальні книги пам’яті: Маневичі,Городок,Лешнівка,Камінь-Каширський,Рожище,Горохів,Ковель,Володимир-Волинський,що були видані у післявоєнний період та передані до музею колишніми волинянами євреями.
В довоєнні часи євреї становили велику частину населення Волині. З більш як 100 тисяч євреїн,після війни живими залишилося лише кілька десятків. Нині єврейська община у Луцьку намагається зберегти пам’ять про совїх предків,їх традиції і культурні надбання. Наприклад,пісні на народній мові євреїв – ідиші вивчають учасники вокальної релігійної громади «Яхад».
На заході були присутні і інші представники Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму,які поділилися спогадами про жахливі вбивства єврейського населення ,що відбувалися у 1941-1942 роках на Волині.
Фаїна Самчук та її родина жахіття Голокосту відчула на собі. У 1942 в місті Торговиця Рівненської області,розстріляли більше півтори сотні євреїв,серед них її бабусю та дідуся. Подробиць цього жахіття пані Фаїна не знає ,бо в радянські часи про це не говорили відкрито. Її тато Михайло Чула врятувався тому,що пішов на фронт,а коли повернувся то від будинку не залишилося і сліду,лише воронка від снаряду. Сусіди розповідали ,як усіх євреїв містечка тримали в одному хліві,а потім га полі розстріляли.