Перед початком вистави на сцену вийшла керівник колективу,а також режисер цієї постановки Руслана Порицька. Жінка попередила,що «На полі крові» – це не вистава-видовище,і не вистава для великої сцени. Актори поставили її для «своїх» – тих глядачів,які постійно приходять подивитися,що ж такого «Гармидер» покаже цього разу. І додала: «Найважливіше має відбуватися не на сцені,а всередині у кожного з Вас».

«На полі крові» – драма,яка відома і невідома широкому читачеві водночас. Це твір такий же суперечливий,як і сама постать головного героя – Юди. Його роль зіграв Юрій Моклиця. Роль другого персонажа,Прочанина,отримав Дмитро Безвербний. Ще був хор у виконанні Алли Доманської,Ірини Силюк та Юлії Яцун,- повідомляє ІА “Волинські новини”.

Вистава розпочалася,глядачі відразу відчули напруження. Світло вимкнули і зал на кілька затяжних хвилин поринув у темряву. Звучала моторошна музика,яка навіювала тривожні думки. Десь із коридорів,ніби з-за спини глядачів,в напрямку сцени йшли дівчата. Вони були загорнуті у білі простирадла,не менш бліді і на обличчях. Стало справді страшно. Все це дійство – із музикою,темрявою,яка потім змінилася напівтемрявою,блуканням хору затягувалося. Нарешті дівчата зупинилися перед сценою і завмерли. Складалося враження,що нічого не відбувається. Та насправді в той момент нічого не відбувалося лише на сцені. Натомість все переверталося у глядача в душі. Саме так,як сказала режисер. Не встигла вистава «набрати обертів»,а бажаного ефекту уже досягнули.

Згодом на сцені з’явився Юда – він почав затято та нестримно довбати каміння,– так,що на його обличчі виступив піт,а сам він зробився червоним від перенапруження. До слова,гра акторів – без перебільшення неймовірна. Через кілька хвилин вийшов Прочанин і зі словами «Благослови Господь твою роботу,мій брате» зав’язав із Юдою діалог. Ця розмова – часто на підвищених тонах – тривала до кінця дійства. Юда міркував уголос про те,хто такий Ісус і що він для нього означав. Фраза «А може ж я таки його любив?» вдарила,наче батогом. А й справді,всі ми знаємо,що Юда – зрадник,але хто знає,що він відчував? Юда розповідає Прочанину,як вперше побачив Ісуса в місті Капернаум,коли він виголошував там промову. Згадує і слова про любов,які Ісус йому говорив,що любов – це все,і заради неї треба жити. «А хто ж відмовиться від любові»,– пригадував пророк.

На запитання Прочанина,чому той продав Ісуса,Юда відповів:

– Дурень той або злочинець,хто дарма віддає. Бо той,хто продає,– лише той,хто потребує грошей. От і я мав учителя,і як він зробився зайвим,я його продав.

– І скільки взяв? – Прочанин.

– 30 срібняків,– Юда.

– Чому більше не просив?

– А більше не дали! От як ця земля – вона скількись коштує,і більше не дадуть. Скільки вже мучусь над нею,ніяк не родить.

«На полі крові» – вистава для роздумів. Хоча дійство закінчилося за годину,внутрішня робота над ним триватиме й далі.