Показ фільму «Зламані гілки»  у межах діяльності Кіноклубу Docudays UA «Відкриваєм нові горизонти» при Ківерцівському краєзнавчому музеї став доволі знаковим. Адже ця установа, у партнерстві з Національно-природним парком «Цуманська пуща», реалізовує ініціативу створення місця пам’яті про містечко Трохимбрід (Софіївка) – унікального єврейського поселення на території Ківерцівщини у ХХ столітті (проект «Мережа пам’яті»).

Про це повідомляють на сайті Ківерцівської громади.

До перегляду фільму були запрошені учні 11-х класів Ківерцівського ліцею №2 – постійні відвідувачі та друзі музею.

До перегляду фільму були запрошені учні 11-х класів Ківерцівського ліцею №2 – постійні відвідувачі та друзі музею. Для кращого розуміння важливості теми директорка Оксана Сущук коротко розповіла про причини, механізми, історію Голокосту на сучасних українських землях та продемонструвала короткий фотозвіт про нещодавну експедицію разом з НПП «Цуманська пуща» до місцевості, де колись жила єврейська громада трохимбродівців.

Запрошена менторка проекту DocuКлубів Христина Гаталяк звернула увагу відвідувачів власне на правовий аспект важливості переглядів сучасної документалістики. Адже права і свободи людини, особиста недоторканність і гідність є непорушними принципами демократичного суспільства, актуальними завжди  поняттями.

Показ фільму «Зламані гілки» викликав різні емоційні реакції в аудиторії. Ця стрічка – про єврейську дівчинку, тогочасну однолітку глядачів, розповідає історію Міхаль Рехтер. Їй було лише 14 років, коли вона покинула свою домівку в Польщі і сама поїхала до Ізраїлю напередодні Другої світової війни.

Родина повинна була приєднатися до неї наступного року, але з початком війни усе змінилося. Спогади Міхаль записала та режисерувала її онука – Аяла Шарот – незалежна кінорежисерка, аніматорка, лауреатка багатьох нагород, за допомогою анімації досить вдало поєднала складний історичний матеріал з родинною історією.

Як зазначила одна з глядачок: «… фільм не викликає емоційної важкості, тепло і ностальгія за минулим спонукає задуматися кожного про циклічність історії та про невивчені її уроки, пам’ять про такі події має залишатись і передаватись поколінням, а висновки  – становити основу нашої особистості».