Як віднайти «золоту середину» між збереженням історичного ареалу та розвитком сучасного міста у Луцьку, а також, якою має бути оптимальна схема забудови обласного центру – такі, зокрема, теми обговорили учасники розширеного засідання комісії Луцькради з питань генерального планування, архітектури та благоустрою, ЖКГ, екології, транспорту та енергозбереження.

Темою обговорення був проект Історико-архітектурного опорного плану міста Луцька. Як зауважив один із розробників цього плану заступник директор Українського державного інституту культури Микола Гайда, Луцьк належить до «історичних міст України», що вносить певні корективи у розвиток його історичної частини. Отож, в цьому плані пріоритетним є забезпечення збереження історичних пам’яток та відповідного ландшафту.

Його колега, завідуючий відділом УДІКС Ігор Сьомочкін, і запропонований Історико-архітектурний опорний план передбачає три відповідні історичні зони у Луцьку   – Старе місто, тобто Державний історико-культурний заповідник, центр міста та район «на Таборищі» (вулиця Шопена і прилеглі вулиці в районі русла річки Сапалаївка, включно із меморіальним комплексом «Вічна слава»). На разі, згідно слів Ігоря Сьомочкіна, тривають роботи з зонування територій та архітектурних споруд, розташованих на цих територіях Луцька.

На думку луцького архітектора Тараса Рабана, концепція щодо історичного ареалу Луцька має полягати не лише в охороні пам’яток, але і в розвиткові. «Щодо охорони у мене сумнівів нема, але ми повинні передбачати розвиток», – зауважив він. Загалом, ситуація зі Старим Луцьком ускладнюється тим, Державний історико-культурний заповідник є державною структурою, і вплив місцевої громади на розвиток цієї території є мінімальним. Окрім того, мешканці цього району обласного центру не мають права приватизовувати свої квартири.

«Чому ті лучани, які там, у Старому місті живуть з діда-прадіда, не мають права там приватизувати своє житло? Хто буде інвестувати кошти в цю частину міста, якщо він не може отримати там у  власність земельної ділянки?», – такі запитання поставив волинський краєзнавець і начальник відділу охорону культурної спадщини департаменту культури Луцькради Петро Троневич. На його думку, правильніше було б говорити не про заповідник, а про заповідну зону, а також про охорону безпосередньо архітектурних пам’яток із розташованими земельними ділянками.

Отож, на разі відповідний проект Історико-архітектурного опорного плану Луцька перебуває у стані розробки. Варто зауважити, що він відображає і історичний розвиток Луцька, тобто розширення території міста від історичного ядра – так званого «Луцького острова» до сучасних меж.