Нідерланди та Данія передають свої багатофункціональні легкі винищувачі F-16 Україні. Ці країни чи не найперші в Європі отримали ці літаки.

Відомо, що Данія передає 19 винищувачів, цифра нідерландських машин не називається, однак президент України говорив про 42 винищувачі.

Країни є операторами модернізованих за програмою MLU (Mid-Life Update) винищувачів F-16A/B, які після модернізації отримали індекс F-16AM/BM MLU.

Тож доречно буде поговорити про програму MLU, бойові можливості та експлуатаційні характеристики модернізованих літаків, спробувати спрогнозувати їх подальшу долю у Повітряних силах України.

Програма MLU

Можна впевнено сказати, що F-16 став не тільки винищувачем завоювання переваги в повітрі, а й повного завоювання всієї індустрії.

Він став наймасовішим легким винищувачем у світі, відомо, що кількість виготовлених F-16 станом на 2018 рік налічувала неймовірні 4604 одиниці.

З моменту прийняття літака на озброєння у 1979 році очікувалося, що його заміна буде готова вже до 1999 року.

Через низку політичних і економічних причин потреба у наступнику F-16 відпала, а величезна кількість літаків, що перебували на службі по всьому світу змусили замислитись над пакетом модернізації старих машин.

F-16A Королівських ПС Нідерландів, 1984 рік. Фото: Jetphotos.net

Для збереження рівня ефективності існуючих літаків протягом наступних десяти-двадцяти років була розроблена широка програма модернізації, яка отримала назву Mid-Life Update (модернізація в середині життя).

Програма стартувала у 1989 році, спеціалісти вивчали модернізаційний потенціал F-16 протягом двох років. Розробка пакету модернізації стартувала у 1991 році. Роботи тривали до 1997 року.

Для проведення модернізації літаки відбиралися: протягом майже 20 років активної експлуатації на планерах деяких літаків з’явилися тріщини, що робило модернізацію таких літаків недоцільною.

F-16A Королівських ПС Данії, 2010 рік. Фото: Jetphotos.net

Перед тим, як F-16 може бути відібраний для MLU, стан його планера досліджувався в рамках іншої програми модернізації PACER SLIP (Service Life Improvement Program)

За необхідності планер літака міг бути відремонтований методом холодної обробки.

Після проходження PACER SLIP літак отримував додаткові 5000 льотних годин в додачу до закладених при розробці 8000. Відповідно, суттєво збільшувався термін експлуатації машини.

Першочергово у програмі MLU брало участь п’ять країн: Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія і Сполучені Штати. Кожна з цих країн мала по одному випробувальному літаку на заводі Lockheed-Martin у Форт-Ворті, штат Техас.

Перший модернізований за програмою MLU F-16BM Королівських ПС Данії. Фото: LMTAS.

Після розвалу СРСР Сполучені Штати вийшли з програми, хоче раніше планували модернізувати близько 223 F-16A/B за цією програмою.

У 2001 році до програми доєдналася Португалія, у 2005 році Йорданія, а у 2010 році Пакистан.

Варто зазначити, що Данія та Нідерланди залишили на службі виключно літаки, що пройшли програму модернізації. Деяка кількість модернізованих літаків з поставок початку 80-х років були виведені на зберігання.

Сумарно за програмою Mid-Life Update було модернізовано 136 нідерландських, 72 бельгійських і 61 данських F-16.

Загалом модернізація торкнулася 269 літаків. Модернізувати літаки почали у 1997 році, повністю завершили початкову програму до 2010 року.

Розширення можливостей завдяки MLU

Основа кожного сучасного винищувача – його радар. Літаки по програмі MLU отримали радар AN/APG-66(V)2.

Цей радар являє собою модернізований варіант AN/APG-66, який був розроблений Westinghouse Electric Corporation (сьогодні поглинута Northrop Grumman).

Дальність роботи базової версії не перевищує 150 кілометрів. Версія для програми MLU отримала новий сигнальний процесор, вищу вихідну потужність та підвищену надійність.

F-16 з радаром AN/APG-66. Фото з відкритих джерел.

Радіус дії в умовах постановки перешкод збільшено до 83 км. Новий радар у сім разів швидше обробляє інформацію і має у 20 разів більший обсяг пам’яті. Роздільну здатність збільшено вчетверо.

Крім того літаки отримали новий ширококутний ІЛС та нові багатофункційні індикатори, сумісні з окулярами нічного бачення.

Були оновлені й системи навігації і обробки даних: літаки отримали комбіновану інерційно-супутникову навігаційну систему та модульну бортову цифрову обчислювальну машину, яка замінила кілька окремих комп’ютерів.

Літаки за програмою MLU були пристосовані для підвіски прицільних контейнерів для наведення високоточної зброї класу “повітря-поверхня”.

Оновлена кабіна бельгійського F-16AM. Фото: Airliners.net

До того ж оновлені F-16 отримали можливість застосовувати ракети “повітря-повітря” AIM-120.

Список основних оновлень за програмою MLU:

1. Удосконалений модем передачі даних (Improved Data Modem, IDM) – прилад для обміну даними з іншими літальними апаратами, до прикладу A-10, AH-64, E-8 JSTARS, F-18 і так далі.
2. Система управління радіоелектронною боротьбою (Electronic Warfare Management System, EWMS) – прилад, що забезпечує централізоване управління всіма бортовими комплексами РЕБ та постановки оптико-теплових (ІЧ) першкод.
3. Мініатюрний бортовий GPS-приймач (Miniaturized Airborne GPS Receiver, MAGR) – модуль, що забезпечує забезпечує виявлення точного місцезнаходження, швидкості і допомагає в наведенні озброєння.
4. Цифрова система рельєфу місцевості (Digital Terrain System, DTS)* – система, що у поєднанні з GPS забезпечує точну навігацію та виконує низку функцій безпеки та ситуаційної обізнаності під час польотів на низьких висотах.
5. Літаки за програмою MLU отримали аналогічне до Block-40/50 компонування кабіни пілота з кольоровими дисплеями, освітлення кабіни сумісне з системою нічного бачення, окуляри нічного бачення деактивуються в полі зору HUD.
6. Можливість установки розвідувальних контейнерів.
7. Мікрохвильова система посадки(Microwave Landing System, MSL) – окремий опційний модуль для додаткової безпеки під час приземлення.

Крім оновлення електротехнічних засобів літаків, були поліпшені надійність, придатність до обслуговування та ремонтопридатність літака.

Модернізовані ранні F-16A/B до версії F-16AM/BМ в ті часи було прийнято вважати аналогом Block 50/52.

Сучасний стан програми MLU

Програма Mid-Life Update продовжує свій розвиток і на сьогоднішній день налічує 21 оновлення, що вносить як мінімальні так і суттєві покращення в літаки F-16. Далі розглянемо лише суттєві.

М2 – модернізація, що інтегрувала протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM, систему цілевказання, автоматичну систему передачі цілей (Automatic Target Hand-off System, ATHS) і розвинула систему DTS.

M3 – літаки з цією модернізацією отримали систему обміну даних НАТО Link-16, можливість застосовувати керовані бомби GBU-30/32, крилатої ракети AGM-158 JASSM та оновлення шолома.

M4.1 – інтеграція ракет AIM-9X, IRIS-T та прицільного контейнеру SNIPER.

F-16 з контейнером SNIPER. Фото з відкритих джерел.

M5.1 – інтеграція високоточних бомб AGM-154 та EGBU-12, модернізація GPS та інерціальної системи, встановлення радіостанції AN/ARC-210 та системи планування місій.

M6.1 – інтеграція ракети AIM-120D, високоточних бомб GBU-39 SDB, GBU-54 LJDAM, удосконалення системи “свій-чужий”, впровадження нового інтерфейсу керування озброєння.

M6.5 – інтеграція високоточних бомб JDAM, SDB, протикорабельної ракети AGM-84 Harpoon (до версії E), ракети “повітря-земля” AGM-65 Maverick (до версії К), ракет-приманок MALD, вдосконалення пілонів для підвісу озброєння, оновлення програмного забезпечення AN/AAQ-14, AN/ALR-56M, GPS, інтеграція системи РЕБ EWMS та багато інших оновлень.

F-16 ПС Тайваню з протикорабельними ракетами AGM-84 Harpoon. Фото з відкритих джерел.

M7.2 – заміна радару на AN/APG-83, який забезпечує виявлення цілей на відстанях у 370 кілометрів, інтеграція ракети “повітря-повітря” AIM-120D, крилатої ракети AGM-158B JASSM-ER та AGM-158A (для Данії та Бельгії) та 39 інших модернізацій.

Як бачимо, старенькі F-16, що пройшли всю програму модернізації MLU до пакету 7.2 стали справжніми мультифункціональними монстрами з дуже широкими модернізаційними можливостями.

F-16AM/BM в українському небі

Достименно відомо, що Повітряні сили України отримають саме F-16AM/BM, але залишаються невідомими пакети модернізацій які вони пройшли за програмою MLU.

Хотілося б сподіватися на F-16 з максимальним рівнем інтеграції переліченого раніше спектру озброєння, а особливо наявність радару AN/APG-83 та можливості застосування ракет “повітря-повітря” AIM-120D. Але будемо реалістами і опиратися на мінімальні можливості.

Якщо літаки обладнані радаром AN/APG-66(v2), то виявлення цілей по типу Су-24, Су-27, Су-30, Су-34, Су-35,  можливе на відстані у 70-75 кілометрів, а захоплення цілі на відстані 50-55 км.

Візуалізація роботи радару AN/APG-66. Фото з відкритих джерел.

Якщо використовувати систему обміну даних НАТО Link-16, то виявлення, супроводження та цілевказання можуть виконувати літаки ДРЛВ НАТО, що майже регулярно патрулюють східні кордони країн НАТО.

До прикладу Boeing E-3 Sentry може виявляти цілі на відстані до 400 кілометрів. Така практика допоможе застосовувати українські F-16AM/BM значно ефективніше.

Якщо брати до уваги, що новітні “Сушки” можуть обладнувтися радарами Н035 “Ирбис” з дальністю виявлення цілей з ЕПР 1,2кв.м(саме такий показник має F-16) близько 270-300 кілометрів.

Враховуючи це, російські винищувачі обладнані ракетами Р-77-1, Р-27 і тим більше Р-37 для українських F-16AM/BM є дуже небезпечною, можливо непоборною ціллю.

Враховуючи наявність у росіян інших засобів виявлення повітряних цілей на великих відстанях (літаки ДРЛВ А-50, різні радіолокаційні станції) то протистояння російським винищувачам є неможливим.

Су-35 з ракетами Р-27, Р-73 та Р-77. Фото з відкритих джерел.

Ситуація стає трохи іншою у протистоянні гелікоптерам і штурмовій авіації противника, які не можуть ефективно протидіяти F-16.

Проблемою залишається виявлення подібних цілей, які літають на малих висотах і швидко покидають сектор після відпрацювання бойового завдання.

Крім того, F-16 будуть потрапляти під дію комплексів армійського ППО по типу ЗРК “Бук” і “Тор”. Застосування західних винищувачів проти таких цілей буде вимагати великого рівня координації між пілотами, засобами РЛС, наземними силами та можливо змусить переосмислити роль передових авіаційних навідників.

F-16AM/BM зможуть стати чудовим доповненням до української протиповітряної оборони через можливість автономно виявляти та перехоплювати крилаті ракети та дрони-камікадзе противника. Найімовірніше, це й буде основним застосуванням українських F-16.

Крім того F-16AM/BM можуть виступати в ролі носіїв ракетно-бомбового озброєння, застосовуючи по противнику високоточні бомби JDAM-ER та ракети AGM-88 HARM по його радіолокаційним станціям.

F-16AM Королівських ПС Данії з ракетами AIM-120 та авіабомбами GBU-12. Фото: ПС Данії.

Поява у розпорядженні ПС України F-16 дозволить організувати повітряне чергування з засобами ураження наземних цілей.

Пілони літака можуть понести дві керовані авіабомби JDAM-ER та чотири ракети класу “повітря-повітря”, підвісні баки зможуть забезпечити довге перебування у повітрі, а відповідно й швидку реакцію на виявлені цілі.

F-16 ПС США скидає авіабомбу JDAM. Фото з відкритих джерел.

Варто зазначити, що основна українська крилата ракета франко-британського походження Storm Shadow (SCALP) не інтегрована на F-16, хоча можливість інтеграції виключати не слід.

Крім того літак можна буде використовувати як носій ПКР Harpoon повітряного базування.

Майбутнє

Зараз важко сказати яку кількість F-16AM/BM від Данії, Нідерландів та інших країн Європи, тим більше неможливо сказати чи отримає Україна ще якісь версії цих винищувачів.

Достименно відомо, що свої винищувачі передають Данія та Нідерланди. Вони почали отримувати свої літаки ще у 1980 році. Останні літаки Данія отримала у 1997 році, Нідерланди – у 1989 році.

Невідомо якого року виробництва будуть передані Україні F-16, найімовірніше це будуть машини, що випущені у період 1985-1990 років. Деякі з них будуть старішими за наші Су-27 та МиГ-29.

Передача новіших машин з останніх партій малоймовірне до переходу цих держав на F-35. Відповідно ми отримаємо хоч і модернізовані, але досить старі машини з терміном служби, що доходить до свого кінця.

Можливо ці F-16AM/BM пройдуть ремонт, заміну деяких вузлів та агрегатів і навіть додакову модернізацію, але суттєвої прибавки ресурсу вони не отримають.

F-16AM ПС Португалії. Фото: Jetphotos.net.

Після деякого часу повоєнної експлуатації Повітряні сили найімовірніше спишуть або виведуть на зберігання найстаріші винищувачі передані Данією та Нідерландами. Експлуатація новіших машин продовжиться.

Ситуація суттєво не зміниться від можливої передачі літаків Бельгією: термін експлуатації тамтешніх F-16 з перших партій також добігає свого кінця, а передача новіших машин малоймовірна.

Дуже малоймовірною залишається можливість передачі літаків іншими європейськими експлуатантами F-16, серед цих країн Греція та Туреччина, можливість передачі Польщею та Румунією можна одразу виключити, Португалія надавати винищувачі відмовилася.

Надія на розвиток парку українських F-16 лягає на плечі Сполучених Штатів та їх спроможність передати вживані винищувачі, що мають достатній ресурс для подальшого активного використання.

Також не варто виключати можливість замовлення нових машин.