«Російське вторгнення – це,в якомусь плані,величезний успіх України. Це означає,що Путін не зміг впоратися з Україною більш м`якими засобами,- наголошує Андрій Зубов. – Йому не хотілося втягувати нові європейські санкції і тому він думав обійтися спочатку підтримкою сепаратистів,потім посилкою їм важкого озброєння. Всього цього не вийшло – Україні вдалося не тільки чинити опір,але і перемагати».

Професор також констатує: «Коли стало ясно,що колишніми методами перемог досягнуто не буде,а поразку разом з капітуляцією Іловайська,оточення та ізоляція Луганська та Донецька дуже близько,Путін вирішив відсторонити від влади тих людей в самопроголошених республіках,які ще мали,хай і дурні,але ідеали . Він прибрав своїх ставлеників,які могли з ним змагатися за популярністю,типу Гиркіна (Стрелкова),і тепер останнє,що йому залишилося – ввести регулярні війська,а потім надати їм підтримку з повітря бомбардуваннями».

Андрій Зубов вважає,що військова агресія Путіна говорить про те,що його можливості вичерпані.

«Елітні російські дивізії введені в Україну,але їм чинять опір,і вони не йдуть як по воску. З ними,нехай і відступаючи,але воюють. Це говорить про те,що військові можливості Путіна вичерпані. Водночас зростає,нехай і повільно,невдоволення всередині Росії загибеллю людей,попаданням в полон і зростанням цін».

На думку професора,західні лідери будуть знову намагатися умовити президента Росії не розгортати війну. Натомість,вважає він,Главі Української держави «говорити з Путіним йому вже нема про що. І те рукостискання в Мінську,мабуть,було останнім».