Європі та Україні потрібно протидіяти  тандему Меркель-Путін. На цьому наголошує  Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», у виданні ««Радіо Свобода».

На його думку, Меркель  у своєму виступі «на Мюнхенській безпековій конференції практично запросила Кремль до продовження путінських війн у Європі. У відстоюванні «Північного потоку-2» вона вже перевершила свого попередника Шредера, коли той проштовхував перший потік».

Гончар переконаний: « Вісь Москва – Берлін сформована й вона ще більш зміцниться після введення в експлуатацію «Північного потоку-2»…На словах Меркель підтримує Україну, а на ділі – путінський режим».

Насамкінець він нагадує, що «Німеччина не тільки грішми допомагає Путіну вести війни через закупки газу, нафти, вугілля. Неабияке сприяння має місце у виробництві сучасної техніки для російських збройних сил. Так, наприклад, суднобудівний завод «Пелла» в Ленобласті, який виконує замовлення для ВМФ РФ, отримав у власність спеціалізовану корабельню «Sietas» в Гамбурзі у 2014 (!) році. Таким чином, німецькі виробничі потужності задіяні у ланцюжку виконання замовлень ВМФ РФ. Ця російська компанія, до того ж, будує ракетні корвети на захоплених в України суднобудівних потужностях у Феодосії, в окупованому Криму. Німецьке підприємство «Sietas» із 2016 року стало виконувати завдання відомства Шойгу на створення новітніх суден забезпечення для ВМФ Росії».

Аналітик спростовує ілюзії щодо  начебто симпатій пані канцлерін до України. При цьому він цитує німецького журналіста Бориса Райтшустера: «Багато хто в Німеччині (хто зі схваленням, хто з осудом) все ще вважають, що Меркель виступає проти Путіна і за Україну. Однак її дії свідчать про інше. У 2008 році саме Меркель рішуче заблокувала процес вступу України в НАТО. Вона грала вирішальну роль у рішенні не поставляти зброю в Україну після вторгнення російських військ. Європейські санкції ніколи не були для Путіна досить болючими, щоб змусити його змінити свою політику. Мінськими угодами Меркель фактично закріпила позиції Росії в Україні. Після військового нападу на українські кораблі в Керченській протоці наприкінці минулого року щодо Росії не було ухвалено жодного заходу. І ось тепер саме Меркель готова встромити економічний ніж у спину України путінським «Північним потоком-2». Вона любить, коли її називають великим об’єднувачем Європи, але в дійсності наполегливо намагається цю саму Європу розколоти».