За даними державної митної служби, у першому півріччі 2023 року основні показники зовнішньої торгівлі склали:

• Експорт товарів – $19,4 млрд (зменшився на $3,3 млрд або на 14,5% до аналогічного періоду 2022 року)
• Імпорт товарів – $30,4 млрд (збільшився на $5,1 млрд або на 20,2%)
• Товарооборот – $49,8 млрд (збільшився на $1,8 млрд або на 3,8%).
• Дефіцит торгівлі – $11 млрд (збільшився на $8,4 млрд або у 4,2 раза)

Топ-3 товарних груп за обсягом експорту:

• Агросировина і продовольчі товари – $11,7 млрд (зростання на $1,6 млрд або на 15,8% до першого півріччя 2022 року)
• Метали та вироби з них – $2,1 млрд (зменшення на $1,9 млрд або на 48%)
• Машини, устаткування, транспорт – $1,6 млрд (зменшення на третину або на $0,8 млрд.)

Топ-3 товарних груп за обсягом імпорту:

• Машини, устаткування, транспорт – $8,9 млрд (зростання на 27,1% або на $1,9 млрд до першого півріччя 2022 року)
• Паливно-енергетичні товари – $5,8 млрд (зменшення на 9,4% або на $0,6 млрд)
• Продукція хімпрому – $5,5 млрд (зростання на 19,6% або на $0,9 млрд)

Торгівля з ЄС

1. Експорт до країн ЄС склав $12,1 млрд. Це 62% всього експорту у першому півріччі 2023 року (59% у першій половині 2022 року). Проти аналогічного періоду минулого року експорт в ЄС скоротився на 9,9% (мінус $1,3 млрд).
2. Імпорт з країн ЄС склав $15,7 млрд (51,6% всього імпорту у першому півріччі 2023 проти 45,8%  за шість місяців 2022 року). Порівняно з аналогічним періодом минулого року імпорт з ЄС зріс на 35% (+$4,1 млрд).
3. Сальдо торгівлі з країнами ЄС – мінус $3,6 млрд (проти +$1,8 млрд у першій половині 2022 року)

Топ – 3 країни за обсягами експорту:

• Польща – $2,7 млрд
• Румунія – $1,9 млрд
• Китай – $1,6 млрд

Топ-3 країни за обсягами імпорту:

• Китай – $4,7 млрд
• Польща – $3,2 млрд
• Туреччина – $2,4 млрд

Декілька висновків до цієї статистики від автора

Проти першого півріччя минулого року показники зовнішньої торгівлі товарами очікувано погіршились. По-перше, дається взнаки вплив двох відносно мирних місяців 2022 року, коли працювали порти і меткомбінати в Маріуполі. По-друге, у другому кварталі 2023 року експорт було додатково обмежено за рахунок ембарго на ввезення основної агропродукції в сусідні країни ЄС та штучних обмежень в роботі зернового коридору (хоча навіть попри такі обмеження і за рахунок залишків з попереднього маркетингового року експорт агропродукції зріс на $1,6 млрд). Як наслідок – проти першого півріччя 2022 року дефіцит торгівлі товарами зріс у більш ніж чотири рази до $11 млрд.

Торговельне сальдо продовжить погіршуватись, насамперед через менші обсяги експорту аграрної продукції

Значення ЄС як основного торговельного партнера посилюється. Частка країн ЄС-27 в товарному експорті зросла до 62%, імпорті – до 52%. ЄС зараз – це 56% у торговельному обороті (42% до війни). Утім проти першого півріччя 2022 року сальдо торгівлі товарами суттєво погіршилось (за цей час імпорт з ЄС зріс на 35%, тоді як експорт в ЄС впав на 10%). Насамперед впав експорт чорних металів, тоді як відновлення економічної активності та проблеми з морською логістикою стимулювали нарощування імпорту з ЄС.

Перспективи зовнішньої торгівлі товарами до кінця 2023 і першу половину 2024 року наразі є стриманими. Під час останнього перегляду програми EFF МВФ погіршив свій прогноз дефіциту торгівлі товарами на 2023 рік з $24,5 до 27,2 млрд, а на 2024 рік – з $26,2 до 29 млрд.

Торговельне сальдо продовжить погіршуватись, насамперед через менші обсяги експорту аграрної продукції. Останнє буде наслідком скорочення площі посівних і врожаю. Очікується, що у 2023/2024 маркетинговому році Україна буде в змозі експортувати 30-35 млн тонн зерна (проти 49 млн тонн у 2022/2023 маркетинговому році). Припинення роботи зернового коридору (якщо не будуть знайдені інші формати його роботи) і продовження ембарго на ввезення сільгосппродукції до сусідніх країн ЄС, що наразі діє до вересня,  також негативно впливатиме на обсяги експорту у другій половині 2023 року. Утім зменшення нового врожаю та переорієнтація на інші ринки, що триває після запровадження ембарго, зменшуватиме тиск на логістику.

Держава продовжить підтримку експортерів через різні канали – Експортно-кредитне агентство, гарантії, гранти, програма «5-7-9», страхування військових ризиків. Але об’єктивно перспективи розширення, диверсифікації експортно-орієнтованого виробництва, збільшення глибини його переробки і включення в глобальні ланцюги створення доданої вартості залежатимуть насамперед від завершення війни і початку повномасштабної відбудови.

ЄС зараз – це 56% у торговельному обороті. 42% – до війни

Допоки війна триває, єдиним можливим джерелом покриття такого неринкового дефіциту зовнішньої торгівлі, як стосовно товарів, так і послуг, що за оцінками МВФ у 2023 році може сягнути $39 млрд (≈22,5% ВВП), є міжнародна допомога на фінансування бюджету. Остання в свою чергу зав’язана на виконання програми EFF, умов макрофінансової допомоги від ЄС, на які орієнтуються або принаймні беруть до уваги всі інші основні союзники. Поточна відносна макрофінансова, в т.ч. валютна, стабільність не повинна створювати зайвих ілюзій і підживлювати ідеї, які заради політичних балів для їх ідеологів можуть вести до зриву домовленостей з партнерами. За такого рівня бюджетного та торговельного дефіциту не вистачить ніяких рекордних міжнародних резервів, аби втримати валюту, банки і прийнятний рівень державного боргу.

Данило Гетманцев

Народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, доктор юридичних наук, професор