Адмірал Кабаненко констатує: «Путін поспішає. Він рухається досить швидко і не хоче сповільнювати темп. Ми спостерігаємо за цим практично кожного дня – перегрупування та посилення наступального угруповання російських військ на нашій території,система їхнього оперативного та матеріально-технічного забезпечення,зав’язана на вже не приховані російські конвої,«вибори» 2 листопада,обстріли розташування наших військ та досить успішні тактичні наступальні дії,продовження глибинної спеціальної операції на території України,російська законодавча підтримка гібридної війни та багато іншого». Есперт підкреслює,що « Кремль не лише прагне відірвати шматки території України. Він бачить слабкість реакції Заходу і хоче масштабних геополітичних змін на всьому континенті».

Кабаненко не сумнівається,що Москва свідомо бере на себе військово-політичні ризики – «вона грає і гратиме у цю геополітичну гру доти,допоки не отримає все,що планує,або її не зупинять. Третього не дано».

На його думку,Москва навіть готова примиритися з економічними труднощами,викликаними санкціями. « Кремль бреше,маневрує і виграє — маневри військ і суцільна неправда заплутують західних партнерів,які звикли до дотримання принципів і норм. Вони досі вважають,що сказане російськими можновладцями виконуватиметься,не можуть осягнути,що їх просто «розводять»,- зазначає адмірал. – Час працює проти Путіна… Саме тому Кремль рухається і рухатиметься,його стратегічна мета вже за межами України: поставивши її на коліна,можна буде диктувати свої умови ЄС і НАТО – західні політики,як і українські,не хочуть воювати,а Кремль готовий до цього і показує свою силу і рішучість. Ніколи в Росії не захоплювалися нічим більше,ніж силою і нічого не поважали менше,ніж слабкість,особливо воєнну слабкість. Це не мої слова — це частина Фултонської промови Черчилля. Не вивчені уроки з минулого».

Ігор Кабаненко попереджає: «Оперативна пауза добігає кінця. Дух масштабного зіткнення вже витає у повітрі…Путін вважає,що він переможе,переломивши нашу національну волю,яка починається з політичного лідерства,громадянського об’єднання і бажання народу захистити свої цінності».

З таких реалій він вважає,що нам слід перестати вірити в обіцянки і «солодкі» речі,які лунають з боку Кремля і відверто сказати: «Це – російська неоколоніальна війна,що українцям в цій боротьбі,як колись зауважив Черчилль,«нема чого запропонувати,крім крові,важкої праці,сльозу і поту». Це буде чесно». Експерт також попереджає,що «статичність,повільність і містечковість — наші основні внутрішні вороги. Саме тому стратегія не має бути ситуативно-реактивною – це прямий шлях до поразки (дивиться в історію),в ній слід мати абсолютно зрозуміли для противника червоні лінії з неприйнятними для нього збитками і неочікуваними нашими випереджувальними ходами (військовими й іншими)».