Сьогодні ми ведемо війну не лише з рф, але й коаліцією тоталітарних країн, які підтримують агресора.

Щоправда, деякі з них, як-от, наприклад, Іран і Китай – для окупантів ненадійні партнери. Вони не хочуть повністю втрачати зв’язки із Заходом і, власне, бажають всидіти «на двох стільцях», заявляючи про «підтримку територіальної цілісності України».

Хто є офіційними союзниками росії

На перший погляд, геополітичний вплив росії нині виглядає вражаюче. Вона має війська та найманців щонайменше в 16 країнах світу. За останнє десятиліття на рф припадала більш як половина імпорту зброї в 22 різні країни, включно з Китаєм та Індію.

Природні ресурси та технології посилювали міць країни-агресора. Упродовж десяти років до вторгнення в Україну росія була основним постачальником природного газу до багатьох країн світу. Це дало їй енергетичну зброю, яку вона без вагань використала для енергетичного терору. В ООН рф підтримали або принаймні утрималися від голосування десятки країн. Про це в статті «Союзники росії — строката команда, яка скорочується» пише The Economist.

Отже, зараз офіційно в росії є п’ять офіційних союзників в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ):

• Вірменія;
• Білорусь;
• Казахстан;
• Киргизстан;
• Таджикистан.

Згідно з документом, усі вони зобов’язані прийти на допомогу один одному в разі нападу.

Однак жоден член ОДКБ не підтримав армією війну росії в Україні, а деякі з них намагаються взагалі дистанціюватися від війни. Виняток – Білорусь, яка дозволила використовувати себе як військову базу, але не направила власні війська. Інтерес Лукашенка зрозумілий — він пов’язаний із Кремлем нерозривно.

Зброя та спільні військові навчання

Нині рф допомагають політично, економічно та військово. Військова допомога полягає в постачанні озброєння та військової техніки. Активну роль у цій сфері відіграє Іран, який надає росії безпілотники та ракети. Крім того, Іран налагодив виробництво безпілотників на території росії й надав їй інструкторів для навчання. Є неофіційна інформація про постачання рф зброї та боєприпасів із боку Китаю та Північної Кореї. Частину своєї зброї, військової техніки та боєприпасів передала росії Білорусь.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов у коментарі  зазначив, що рф допомагає низка країн, які мають свої інтереси. Зокрема, Іран зацікавлений отримати російські військові технології в обмін на безпілотники. Щодо Китаю та Індії, то ці країни є головними споживачами російської нафти й газу.

«Як бачимо, названі країни забезпечують доступ рф до західних технологій і є покупцями російських сировинних товарів. Оскільки це «сірі» торговельні схеми, вони дають можливість отримувати надприбутки для країн, які допомагають рф. Через Туреччину, Катар, Об’єднані Арабські Емірати рф виходить на світові фінансові ринки в обхід СВІФТ», — розповів Мартинов.

Крім того, у 2023 році досить часто проводяться спільні військові навчання росії з Китаєм та Північною Кореєю. Наприклад, літні російсько-китайські військові навчання в Японському морі із залученням флоту та авіації. Водночас у лютому 2023 року відбулися спільні військові навчання за участю росії, Китаю та ПАР.

«Проведення спільних військових навчань означає, що країни відпрацьовують ведення бойових дій в складі військової коаліції. Можна стверджувати, що військово-політична коаліція між росією та Китаєм уже сформована. До неї можуть долучитися й інші країни залежно від майбутнього театру воєнних дій», — вважає Олександр Хмелевський, незалежний експерт, кандидат економічних наук.

Які країни політично допомагають росії

Низка країн підтримують позиції росії на міжнародній арені. Зокрема, закликають до миру на російських умовах або висувають свій план завершення війни, який фактично означає мир на користь росії.

«У лютому цього року Китай оприлюднив свій мирний план, який хоча й містив низку гарних гасел, проте не передбачав виведення російських військ із території України. Тобто, згідно з планом, Україна мала піти на територіальні поступки. Водночас мирний план містив пункт про скасування антиросійських санкцій. Очевидно, що він повністю відповідав інтересам росії», — говорить Олександр Хмелевський.

Він додав, що також варто зазначити, що Китай не підтримав жодну антиросійську резолюцію Радбезу ООН, а його дипломати у своїх заявах неодноразово підтримували рф і закликали зняти з неї санкції.

У червні цього року лідери африканських країн — ПАР, Замбії, Сенегалу, Єгипту, Конго та Уганди — запропонували свій план миру та провели переговори із Зеленським і Путіним. Проте цей план, як і китайський, не передбачав виведення російських військ з України. Тобто лідери африканських країн також підтримали росію.

З різними закликами до миру виступали лідери й низки інших країн, зокрема, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва. Подібні заяви не засуджували російську агресію, а росія та Україна розглядалися як країни, які однаково винні у війні. Такі заяви фактично були закликами до миру на російських умовах.

Які країни допомагають росії економічно

Відповідно до аналізу Silverado Policy Accelerator, за перші кілька місяців після вторгнення російський імпорт товарів спав більш як на 40%. Проте він майже повістю відновився завдяки втручанню Китаю та Туреччини.

Так, росія й далі імпортує лише на третину з половиною менше мікросхем, які використовуються в ракетах, ніж це було до війни. Їхнім головним постачальником є Китай. Низка китайських компаній здійснюють постачання до росії підсанкційних товарів, зокрема електронних чипів.

Крім того, Китай суттєво наростив свою торгівлю з рф: за 5 місяців 2023 року він збільшив свій експорт до росії майже на 76 %, а імпорт — на 20 %. Китай збільшив і закупівлю російської нафти, газу та інших товарів, від яких відмовилися європейські країни та США.

Активно розвиває стосунки з росією й Індія. За 5 місяців 2023 року торгівля між цими країнами зросла в 3,8 раза. Індія також активно купує російську нафту та нафтопродукти, у такий спосіб наповнюючи бюджет рф.

Яскравим прикладом є Туреччина, яка хоча й є членом НАТО, проте не підтримала санкції, а навпаки розвиває економічну співпрацю з рф. Протягом січня — квітня 2023 року Туреччина збільшила свій експорт до росії на 83%. Вона стала своєрідним хабом для постачання підсанкційних товарів до росії.

«Також через Туреччину у Європу експортується російський газ, нафта та нафтопродукти. Суттєво збільшили торгівлю з росією під час війни Саудівська Аравія, ОАЕ, Грузія, Казахстан тощо. Розвиваючи економічну співпрацю з Росією, країни переважно керуються своїми власними вигодами. Вони не звертають увагу на те, що вони в такий спосіб підтримують агресора», — говорить Хмелевський.

Водночас Туреччина активно співпрацює й з Україною, зокрема, постачає нам безпілотники та іншу військову техніку, а також є гарантом у «зерновій угоді».

Які крани допомагають росії обходити санкції

Нині відсутні чіткі міжнародно-правові механізми запровадження вторинних санкцій. Для обходу санкцій використовуються компанії, які зареєстровані в іноземних юрисдикціях. На адресу цих компаній йде постачання товарів, які заборонені для експорту в росію. Потім ці компанії постачають цю продукцію російським компаніям. Аналогічно й російські товари постачаються у Європу через компанії, які зареєстровані в інших юрисдикціях. Сертифікати походження товарів змінюють — замість росії там фігурує інша країна.

Водночас ЄС і США не готові бити по своїх економічних інтересах і йти на надто відкритий конфлікт із країнами-порушниками з огляду на критичну важливість власних відносин із тим самим Китаєм, Індією, Туреччиною, арабськими країнами Перської затоки.

6 липня євродепутати Комітету громадянських свобод попередньо схвалили проєкт заходів щодо порушення та обходу санкцій. Він передбачає покарання за порушення санкцій як за кримінальний злочин до 5 років і штраф до 10 млн євро.

Проте цей закон ще має ухвалити Європарламент і ратифікувати країни члени ЄС. Скільки це займе часу, поки що невідомо. У разі схвалення цього закону кількість охочих порушувати санкції істотно зменшиться. Проте повністю запобігти порушенню санкцій буде неможливо.

Союзники росії — це передусім авторитарні/тоталітарні держави

Владислав Мірошниченко, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини, говорить, що союзники росії — це насамперед авторитарні/тоталітарні держави, які вороже ставляться до Заходу та перебувають у міжнародній ізоляції.

«До таких держав належать Сирія, Венесуела, Білорусь, Іран, Північна Корея тощо. Саме ці держави залишаться головними союзниками росії, якщо російським режим не зазнає значних трансформацій. Проте цінність таких союзників для Росії здебільшого є дуже сумнівною, адже їхня корисність обмежуватиметься лише підтримкою під час голосувань у Генеральній Асамблеї ООН, а також пропагандистськими цілями».

Окрім цього, за його словами, є держави, які значно залежать від рф або отримують суттєві вигоди від співпраці з нею. До таких держав належать Китай, Вірменія, Туркменістан, Казахстан, Туреччина тощо.

Хоча їх і не можна вважати повноцінними союзниками росії, проте з огляду на власні національні інтереси такі держави активно співпрацюватимуть із росією в окремих сферах. Саме співпраця з такими державами є визначальною для рф із метою мінімізації руйнівних наслідків західних санкцій на російську економіку.