У дівчинки вроджена травма – субдурально-субарахноїдальний крововилив потиличної ділянки,яку вона отримала під час пологів.
Тарас Марчук та його дружина Катерина із селища Іваничі Волинської області – кадрові військовослужбовці. Він – капітан 93-ої бригади,вона – боєць 74-го окремого розвідбатальйону,що дислокуються у Дніпропетровську. Одружилися кілька років тому,як і усі молодята мріяли про щасливе майбутнє та купу діточок.
Першим потрясінням для них стала війна на сході. Тараса мобілізували майже одразу,Катерина вирішила не полишати чоловіка і поїхала разом із ним. Стояли під Красноармійськом,Костянтинівкою,Краматорськом. Та коли Катерина завагітніла,народжувати вирішили вдома,на Волині.
– Усю вагітність дружина проходила нормально,не було жодних ускладнень чи патологій,- розповідає Тарас. – Але одного вечора,на 34 тижні вагітності у неї раптом заболів живіт. Ми негайно викликали «швидку» і поїхали до лікарні. У дитини на той момент було посилене серцебиття і медики Іваничівської лікарні вирішили «кесарити».
Проте операцію зробили лише наступного дня,бо стан дитини то покращувався,то погіршувався. Дівчинка народилася на перший погляд нормальною та здоровою – кричала,тріпотіла ручками та ніжками.
– Нам лікарі нічого не говорили,а дитину тим часом забрали в маніпуляційну,- продовжує Тарас. – Лише за хвилин 40 звідти вийшов лікуючий лікар і сказав,що немовля у важкому стані і його потрібно переводити в реанімацію до Луцька.
З`ясувалося,що у дівчинки,яку назвали Євою,немає вроджених рефлексів – вона не вміє смоктати,ковтати,«забуває» дихати,погано працюють нирки. 18 днів вона була підключена до апарату штучної вентиляції легень. Уже два місяці Марчуки змінюють одні лікарні іншими,реанімації,палати,лікарів,професорів,консультуються у світил медицини,сплять по-черзі,бо малюк може у будь-який момент перестати дихати.
– Зараз нам вдалося переправити нашу дівчинку на лікування в столичний ОХМАТДИТ,- продовжує Тарас. – Центр допомоги учасникам АТО допоміг нам знайти тимчасово безплатне житло у Києві. Це готель,де ми можемо залишатися ще кілька днів. Проте немало грошей потрібно і на діагностику,і на лікування. А ще на підгузки та дитяче харчування,яке теж недешеве.
Тому сім’я та волонтери звертаються до всіх небайдужих,хто може допомогти у лікуванні маленької Єви. Раді будуть будь-якій допомозі,адже лише «військової» зарплати катастрофічно бракує.
Хто може і хоче допомогти фінансово,прохання кошти переказувати на рахунок ПриватБанку: 4149 4978 4195 1926 (Марчук Катерина Вадимівна,мама дівчинки).
За додатковою інформацією можна звернутися у Центр допомоги учасникам АТО у Волинській області за телефонами: (+38066) 613 30 28,(+38093) 232 35 59.