Сьогодні вперше на державному рівні відзначають День українського добровольця. За збереження кордонів нашої держави,не боячись сильного противника,навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі,не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки,самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.
 
Починати – найтяжче: добровольці,волонтери,військові капелани були найпершими,які відразу ж з київського Майдану,де виборювали європейський вектор нашої країни,вирушили на Схід захищати цілісність нашої країни. І,на жаль,їх імен найбільше серед загиблих. Про це треба пам’ятати і цей подвиг повинен бути прикладом для усіх,як потрібно любити свою землю.
 
Українська арміє зараз – це вже добровольча армія,бо більшість військових добровільно підписали контракти на проходження служби у Збройних силах України.
 
«Зараз ми багато говоримо про те,якою стає українська армія,- зазначив голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик,який завітав на урочистості у краєзнавчий музей,- але у той період саме перші добровольчі батальйони показали на лінії зіткнення,як можуть прості люди своєю мужністю,самовіддачею,життям зупинили ворога і разом з тим визначили вектор розвитку українського війська. Але ми розуміємо якою ціною і зусиллями. Ми схиляємо голову перед ними».
 
Володимир Гунчик звернувся до присутніх ліцеїстів,яким потрібно буде незабаром прийняти важливе рішення бути військовими і стати достойними продовжувачами благородної справи – захисту незалежності країни. «Завжди пам’ятайте,що подвиги не формують з кабінетів,не дають вказівок. Це крик душі і сила розуму,- сказав Володимир Петрович. – Я горджусь тим,що і мій менший брат Сергій прийняв рішення йти захищати країну добровольцем. Та ще й у 55 років йти у 95 бригаду – це треба мати велику мужність. І таких зрілих чоловіків було багато на передовій поруч з молодими воїнами».
 
Виставка присвячена волинським добровольцям,подяки та цінні подарунки воїнам,музичні виступи та розповіді про війну – таким був день добровольця в обласному краєзнавчому музеї.
 
Така зустріч для ветеранів АТО – це ще один привід зустрітися з бойовими побратимами,щоб згадати,щоб розповісти,поділитися досвідом із владою,щоб спільно вирішити ті проблеми,з якими стикаються бійців після повернення з війни.
 
«Для нас зараз важливо вчити молодь воювати,хочемо,щоб ці ліцеїсти,які прийшли,в подальшому вивчились на офіцерів,- сказав підполковник з позивними «Малиш»,який воював в добровольчому батальйоні «Айдар». – Ми,добровольці і ветерани АТО,не ходимо з протягнутою рукою,але просимо не забувати нас».
 
За призовом на війну йдуть не лише військовослужбовці,але й капелани. Якщо перші третій рік боронять Україну від окупації,то другі проводять служіння на передовій військовослужбовцям,виступають психологами і волонтерами для місцевого населення.
 
«Як приклад для нас був подвиг Небесної Сотні,які майже неозброєні йшли заради кращого майбутнього свого народу,- розповідає військовий капелан,настоятель Свято – Пантелеймонівського храму селища Люблинець Ковельського району отець Матвій,який неодноразово відвідував зону АТО. А добровольців вважає справжніми першими особами держави,бо вони виконують найважливішу місію. – Хоч там і «сіра» зона зараз,але мене туди тягне і,коли повертаєшся додому на Волинь,то відчуваєш якусь зраду,що ти залишив там своїх друзів,які там на передовій. Хочеться знову туди їхати. Але я надіюсь,що Донбас знову стане українським,бо там люди мріють про це.
 
Героїчних подвигів українських воїнів зараз безліч,вони повинні бути достойно пошановані і збережені в історії. Бо самі атошники небагатослівні,як справжні воїни не хизуються своїми подвигами і важливістю своєї справи,вони мовчки виконують свій громадянський і моральний обов’язок. Музей завжди був і є літописцем історії. І події,що сколихнули нашу країну у 2014 році,теж стали предметом історіографічних досліджень та національної пам’яті. У Волинському краєзнавчому музеї зберігається та частинка тієї війни,яка й досі триває на східних кордонах України. «Вони були першими» – така назва експозиції музею,що присвячена загиблим воїнам,які добровільно,за покликом серця боролися з перших днів воєнних дій на Сході нашої країни,і тим,які звідти повернулися живими.
 
«Ми збирали матеріали наших волинських добровольців з різних батальйонів: «Азов»,«Айдар»,«Світязь»,«Правий сектор» та ін.,- розповіла завідувачка відділу новітньої історії краєзнавчого музею Валентина Машлай. – Хлопці нам передавали свої особисті речі,військова форма,осколки снарядів,що летіли зі сторони ворога,державні прапори,які були з ними на фронті,світлини перших запеклих боїв. У нас незабаром буде діяти постійна виставка присвячена неоголошеній війні».