Сила – у єдності. Якщо досі не мали можливості у цьому переконатися – їдьте у Смолигівську об’єднану територіальну громаду, що в Луцькому районі. Побачити результати об’єднання декількох сіл в одну громаду змогла і «Волинська правда» під час прес-туру, організованого днями Волинським регіональним відділенням «Асоціації міст України».

До європейського, на наш погляд, села Смолигів, яке є центром ОТГ та членом Асоціації міст України, добиралися, щоправда, українськими дорогами. При в’їзді на головну вулицю одразу ж впадають в око встановлені вздовж дороги сонячні батареї. Така інновація з’явилася у селі минулого року за рахунок виграного сільською громадою гранту спільного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Далі вздовж вулиці – центр села, де розташована адміністарція Смолигівської ОТГ, поруч також – церква та магазин. Тож, аби розпитати про об’єднану громаду, її успіхи та нагальні проблеми, – попрямували до адмінбудівлі і поспілкувалися із головою ОТГ Галиною Прус.

«Громада в нас маленька. Але, як кажуть, хоч мале, та завзяте», – посміхнувшись, почала розповідь «головиха». Смолигівська та Хорохоринська сільські ради об’єдналися першими в Луцькому районі у жовтні 2015 року. Тож в ОТГ увійшли шість сіл – вже згадані Смолигів та Хорохорин, а також Дубичанське, Сарнівка, Барвінок і Михайлівка. Населення усіх сіл докупи становить менше двох тисяч людей.

«У Смолигові розташований логістичний комплекс компанії Nestle. Залучення інвестора такого рівня, безсумнівно, дає нам певні преференції. У Хорохорині ж майже кожна родина займається вирощуванням полуниці або пекінської капусти. Возять в Київ або Львів, здебільшого перекупи приїжджають сюди», – розповіла Галина Прус.

На її переконання, об’єдання для сіл позначилося, насамперед, позитивними фінансовими змінами: «Якщо до об’єднання в нас було 465 тисяч власних надходжень, а з трансфертами – мільйон 716 тисяч, то вже у 2016 році – 5 мільйонів 314 тисяч, а з трансфертами – понад 12 мільйонів 440 тисяч».

Наступна ж суттєва децентралізаційна новація – зміна повноважень. «Нам передали освіту і медицину. Ми зараз в школах можемо самі організовувати повністю всю роботу. Минулого року вклали мільйон 300 тисяч грн на зміцнення матеріальної бази в школі Хорохорина. Ми мали потребу змінити плитку – самостійно її замінили, ні в кого не треба було випрошувати гроші. Мали потребу – повісили жалюзі. Якщо батьки збирають на щось кошти, сільрада додає стільки ж», – підтвердила зміни пані Галина.

За її словами, до об’єднання інфраструктура була розвинена здебільшого лише у Смолигові. У Хорохорині ж ситуація була більш плачевною. До слова, Галина Прус ще до «шлюбу» двох сільрад була багаторічною очільницею Смолигівської сільради. На питання про те, чи не ревнує її інша сільрада, пані Галина відповіла, що тепер усе ділить порівну.

«В нас поділу нема. Якщо тут робимо щось, наприклад, в школі, то і в Хорохорині має бути. Тут обладнуємо кабінети – то і там маємо. А нещодавно вчителі зі Смолигова їздили в Хорохорин на звітний концерт в школу. Подивилися там, побачили, що дуже гарно, то вже в себе такий звітний концерт зробили, що взагалі. Як в одних гарно, то інші теж стараються вже й самі», – зазначила голова ОТГ. І додала, що вже до нового навчального року мають намір встигнути облаштувати хімічні та фізичні кабінети в обох школах. На це держава виділила кошти громаді ще у кінці минулого року.

До того ж, уже після «злиття» двох сільрад у хорохоринській школі, яка десятиліттями лише руйнувалася, зробили новий шатровий дах, утеплили  фасад, облагородили територію поблизу закладу. Перекрили також і тамтешній будинок культури, зробили старостат. «Роботи з будинком культури у Хорохорині у нас ще багато. Там навіть є такі двері «у інший світ»: на контрасті видно, що уже зроблено, а що ні», – розповіла Галина Прус дорогою до будинку культури у Смолигові. Він у доволі хорошому стані. Хоч вже й півстолітній, та капітальний ремонт робили приблизно 10 років тому. У планах наразі – обгородити парканом із боків та причепурити фасад. Тут – і бібліотека, в яку навідуються щонайменше 300 користувачів, серед яких як діти, так і дорослі.

«Бібліотеки в нас є в обох селах. Хочемо зараз їх активно відроджувати, пожвавити діяльність. Аби на канікулах заходи відбувалися – літературні вечори, майстер-класи. Треба, щоб молодь відпочивала цікаво і правильно», – впевнена Галина Прус.

До слова, днями для того, аби згодом розвивати творчі здібності дітей, смолигівські вчителі, вихователі, та керівники громади взяли участь у майстер-класі із викладання візерунків стразами на склі. Таку ініціативу провела завуч хорохоринської школи Оксана Луцюк.

Від смолигівського будинку культури попрямували глянути на тутешні школу та садочок. Біля школи увагу привернув велопарк під порогом. Як згодом розповів директор школи Віталій Марушко, тут наразі міркують над велопарковкою, але ще не обрали найкращий варіант. Усередині школи ж якраз відбувалося свято «Прощавай, Букварику!», а ззовні – ремонтували покрівлю, що стала протікати.

Від школи рукою подати і до дитсадка «Казка». Саме він, до слова, і вразив у селі найбільше. Дитсадок, який відкрили у 2015 році і на який селяни чекали майже 20 років, спорудили за сучасними технологіями, абсолютно не використовуючи шкідливі речовини. Утеплили не лише вікна, але й підлогу, встановили спеціальну дитячу сантехніку, є пральня, медичний кабінет. У приміщеннях все до блиску чисте і досі ніби нове. А надворі – сучасний дитячий майданчик, без іржі та полущеної фарби. Територія школи та садка – скошена, доглянута.

«Загалом люди оцінюють результати об’єднання дуже позитивно. Проведене анкетування показало, що лише троє з усіх опитаних незадоволені у Хорохорині і лише двоє – у Смолигові. У тій же анкеті люди прописували і пропозиції. Ми їх узагальнимо, виберемо пріоритетні на виконкомі і сесії і будемо втілювати в життя, попередньо обговоривши. Громада має відчувати свою участь і свій вплив на процеси, що тут відбуваються», – розповіла Галина Прус. Найперше, каже, люди хочуть, аби відремонтували хорохоринську дорогу.

На завершення ж запитуємо пані Галину про те, чи має вона взагалі вільний час на власні захоплення, опікуючись справами всієї громади.

«У мене тільки одне захоплення – помідори», – несподівано сказала «головиха» і розповіла, що вже років з вісім вирощує томати у теплиці. Розсаду висаджує ще в січні. Сортів має декілька, а улюблений – «Президент».

«Маю секрет – кроплю помідори тільки настоянкою часнику. Використовуємо тільки для себе, дарую родині, сусідам, друзям. Якби не мала стільки роботи, то б, певно, і на продаж вирощувала. А так ні, я відповідальна за громаду, маю ще багато планів і ідей. Як кажуть, назвався грибом – лізь в кошик», – завершила нашу мандрівку Галина Прус направду європейським селом Смолигів.

Зауважимо, що прес-тур відбувся у рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.

Іванна РУДИШИН