Сьогодні, 1 лютого, минає рік відтоді, як відійшов у Вічність відомий волинський митець Микола ГОЛОВАНЬ. Попри те, що був і живописцем, і графіком, найбільшу частину своєї творчості присвятив жанру скульптури. Головним мистецьким витвором його життя став Будинок скульптора, стіни якого і… статуї вже рік “сумують” за своїм творцем. Із ним та його неординарним обійстям вже давно стали асоціювати наш Луцьк, ще задовго до внесення цієї споруди до переліку туристичних об’єктів міста.

        Начальниця управління туризму та промоції міста Катерина Теліпська  ще влітку зауважила,  що воєнний стан не дозволяє Луцькій міській раді та органам місцевого самоврядування реалізовувати багато яких заходів, зокрема, і ремонтні роботи у Будинку скульптора, тому що всі рахунки заблоковані.

–  Ми взяли на себе відповідальність та звернулись до підприємців, щоб вони передали матеріали – пісок, цемент і вапно для реставрації будинку скульптора, –  сказала пані Катерина журналістам “Суспільного. Луцьк”.

        Вона також додала, що наразі Будинок скульптора — це приватна територія. Щоб надати приміщенню статус пам’ятки архітектури місцевого значення, його потрібно внести до відповідного реєстру. Під час воєнного стану це зробити неможливо.

        Він, на жаль, в Україні триває й досі, майже рік після повномасштабного вторгнення “ерефії”.

Вдова ж Миколи Микитовича – Тамара Филимонівна сподівається, що після перемоги вдасться втілити мрію її родини – створити в цій легендарній будівлі музей. Поки ж їй допомагають впорядковувати прибудинкову територію та проводити певні ремонтні роботи в самій оселі їх із чоловіком рідні, а також його друзі та знайомі, які ще за життя його підтримували не тільки словом, а й ділом.

Туристи ж і досі не забувають доріжку до цієї диво-споруди за адресою Лютеранська, 9 у Старому місті, якій довелося пережити вже двох її творців – Ростислава Метельницького (1929-2007) та Миколу Голованя (1943-2022).

        Нагадаю, пан Микола народився 9 січня 1943 року в місті Луцьку у сім’ї робітників. Навчався у Теремнівській загальноосвітній школі. З 1959 по 1965 рік навчався у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва імені Івана Труша.

       У 1971 році відкрив першу персональну виставку в кінотеатрі “Промінь”: скульптура, живопис, графіка.
Вісім років працював скульптором у Художньому фонді України та 22 роки – в художньому комбінаті.
Брав участь в скульптурних пленерах у Луцьку “Пам’ять крізь віки” (2001) та садово-паркової
культури (у Франції) (2002).

Автор у різні роки виготовив композиції для Луцького міського парку культури та відпочинку імені Лесі Українки, елементи дитячого містечка “Чудо”, пам’ятний знак на місці захоронення
розстріляних в’язнів у місті Луцьку, пам’ятники загиблим воїнам-афганцям в селі Линів Локачинського району, пам’ятний хрест у Національному історико-меморіальному заповіднику “Поле Берестецької битви”.
Варто нагадати, що його Будинок скульптора (архітектор – Ростислав Метельницький – авт.), який в народі охрестили будинком із химерами, входить до ТОП-5 екстравагантних будівель України.
За вагомий внесок у розвиток естетичного і високохудожнього середовища в нашому місті, а також популяризацію образотворчого мистецтва 2016-го року скульптору Миколі Голованю присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька».

       Підготувала Світлана ЗОЗУЛЯ.

Фото авторки та Христини ГАТАЛЯК.