Бородата агама, шпороносна черепаха, ігуана та ахатини тимчасово оселилися у Луцькому зоопарку. Ці тваринки живуть у Харківському звіринці, але там нині триває реконструкція, тому наш зоопарк люб’язно прихистив цих прекрасних представників екзотичної фауни.

«Нашого полку прибуло, – пишуть працівники зоопарку на своїй сторінці у Facebook. Отож, потроху про кожного з них.

Бородата агама досягає 50-60 см зросту. Голова велика, має трикутну форму і обрамлена колючками, з боків розташовані слухові отвори. Шия дещо витягнута. Тварини мають характерний шийний мішок, який у моменти небезпеки або шлюбного загравання роздувається, набуваючи темного забарвлення, в якому переважають жовтуваті, сірі або коричневі кольори. До речі, довжина хвоста в 1,5 рази перевищує довжину тіла. Луска у вигляді колючих шипів розташована тулубом рядками, переважно з боків, збільшуючи тим самим видимі розміри тіла. Завдяки незвичайній будові луски, має екзотичний і хижий вид.

Ця ящірка зустрічається у посушливих пустелях і напівпустелях, сухих лісах і в кам’янистій місцевості. Веде наземний і підлозі деревний спосіб життя. У разі загрози, розплющує своє тіло, роздуває «бороду» і відкриває пащу — така поведінка візуально збільшує розміри агами і відлякує ворогів.
Живиться комахами, дрібними гризунами і птахами, в раціон ящірки в значно меншому співвідношенні також входять і рослини (усього 20 %). Вологу отримує через їжу.

Шпороносна черепаха — вид сухопутних черепах, третіх за розміром у світі (після слонової й альдабрської).
Велика тваринка – довжина її панцира буває понад 70 см (і може навіть перевищувати 100 см). Маса тіла самців – до 100, самок – до 60 кг. На передніх лапах по 5 кігтів. Свою назву черепаха отримала за крупні стегнові шпори (по 2-3 шпори на кожній задній лапі). Забарвлення однотонне, буро-жовте.
А от новонароджені черепашата мають подовжений панцир 4-5 см і масу приблизно 30 г.
Рослиноїдна, але зрідка вживає білкову їжу тваринного походження. У неволі шпороносні черепахи харчуються різними овочами, фруктами, травою і сіном. Можуть довго обходитися без води, але охоче п’ють її, коли є можливість. В спекотну пору виходить на пошуки їжі лише вранці або пізно ввечері.

Щодо ігуан, то загальна довжина тіла представників цього роду сягає 1,8 м. Колір шкіри зелений з різним відтінком. Голова чотирикутна. Тулуб довгий, стиснутий із боків. Хвіст довгий, стиснутий із боків. Вдовж спини й до кінчика хвоста тягнеться гребінь.
Ігуани мають чудовий зір, бачать форми, тіні, колір на далеких відстанях. Використовують свої очі для навігації при пересуванні по лісу, а також для пошуку їжі. У них є візуальні сигнали для спілкування з іншими членами одного й того ж виду. Полюбляють лісисті місцини, особливо біля водоймищ. Практично усе життя проводять на деревах. Гарно повзають. Харчуються здебільшого рослинною їжею, іноді комахами. М’ясо та яйця ігуан вживаються у харч місцевим населенням.

Такі екзотичні молюски як равлики-ахатини користуються все більшою популярністю. Вони, мабуть, найбільші з молюсків. На відміну від своїх найближчих родичів, ахатини досить розумні і кмітливі, можуть мати умовні рефлекси. Ці молюски швидко звикають до свого господаря і можуть відрізняти його від сторонніх, при цьому вони не вимагають великої уваги і спеціального корму.

Тому, любі друзі, не гайте даремно часу! Бо ми працюємо без вихідних та свят з 10.00 до 20.00. І чекаємо на кожного з вас!»