Путін підготував для України пастку, на Донбасі в нього кілька варіантів. Так вважає  аналітик зі США Річард  Вайц, старший науковий співробітник і директор Центру військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона у Вашингтоні. Про це він сказав виданню  «Апостроф».

Нещодавно Володимир Путін підхопив у Петра Порошенка тему введення на Донбас миротворчих сил ООН, при цьому висунувши низку неприйнятних з точки зору офіційного Києва умов: миротворці лише на лінії розмежування, прямі переговори між українською владою і представниками самопроголошених «республік». Чого Росія намагається домогтися?

Річард  Вайц, відповідаючи на це запитання, зазначає: «Мабуть, частково це пастка, тому що умови тільки на перший погляд здаються привабливими – міністр закордонних справ Німеччини  закликав досягти цього  (введення миротворчої місії на Донбас, – ред.),  але в деталях вони неприйнятні… Йдеться лише про лінію розмежування, а не про всю окуповану територію; Україні потрібно домовлятися з самопроголошеними «урядами», ніби вони є самостійними акторами тощо. Але завдяки цьому все виглядає так, ніби Росія пропонує мирну угоду, а Україна виступає проти. Так що я думаю, що це може бути спробою випередити український уряд, що б він не запропонував». Він при цьому нагадує, що  «Росія може накласти вето на будь-яку резолюцію Ради Безпеки, і вона може заблокувати будь-яке рішення ОБСЄ через необхідність консенсусу. Тому ні. І немає способу обійти це. У теорії можна ввести на Донбас сили США і НАТО або миротворців ЄС, але на практиці – ні. Так що будь-яке припинення вогню вимагатиме згоди Росії».

Аналітик висловився і щодо ймовірності надання Україні летальної оборонної зброї. Він не виключає того, що  «це підіграє російському наративу «загрози», якому США і Захід намагаються чинити опір; спровокує ескалацію, більш пряме втручання Росії у конфлікт. І що через географічну близькість та асиметрію в можливостях Україна програє у прямому зіткненні, а США не втрутяться. І все закінчиться подобою сценарію, який ми вже бачили в минулому: в 1956 році в Будапешті, 1968 року в Празі, те, що було після війни в Іраку і може статися зараз в Сирії, і те, що сталося в Грузії у 2008-му».