Чому зміни у православ’ї важливі для всіх? З цього приводу розмірковує Євген Глібовицький,  засновник аналітичного центру pro.mova, учасник Несторівської групи. Цей текст він опублікував на своїй   Facebook-сторінці.

Попередньо Глібовицький констатує, що  «РПЦ була інструментом російської та радянської колоніальної політики». На його думку, «тепер колоніальний чинник зменшується і маргіналізується. З’являється спосіб недопущення подальшого цілісного захоплення України Росією і знищення української ідентичності, оскільки відновлення церковної монополії РФ стає фактично неможливим навіть за умови повномасштабної окупації, а без неї гіпотетична ситуація взяття Росією під контроль всієї території України нагадувала б радянську окупацію Польщі, де костьол унеможливив повну монополізацію влади».

На його переконання, «рішення, ухвалені в Києві резонуватимуть в інших країнах колишнього СРСР і матимуть значення в тому числі і для Росії, зміни в якій кожному з нас потрібні не тільки на політичному, але й на людському рівні».

При цьому Глібовицький роздумує, «чи  ми побачимо на порядку денному дискусію про поєднаність Риму і Константинополя через Київ». На його думку, «цей процес може виявитись актуальним ще й в контексті невизначеності майбутніх відносин України та ЄС, України та НАТО, України та колишнього СРСР, особливо, якщо/коли сьогоднішні конфігурації виявляться неспроможними і їх доведеться редизайнувати чи доповнювати».

Аналітик не виключає того, що «Україна може опинитися в ролі регіонального гравця не тому, що матиме амбіцію, а й тому що не буде нікого іншого, хто матиме відповідний досвід та готовність, щоб цю роль втілити, а ціною буде мир в регіоні та світі». Відтак Глібовицький резюмує: «Сьогодні складно сказати, де за якийсь час будуть Москва, Брюссель, Анкара, Ватикан чи Фанар. Так само, дивлячись на календар 2019, складно сказати, де вже дуже скоро буде Київ. Зміни, що стаються в православній церкві стабілізують цю волатильність, принаймні з українського боку і дають більшу впевненість, що перетворення останніх 5 років – це не тільки новий масштаб амлітудного коливання, але й ознака появи тривалішого вектора».