13 грудня 1963 року у черкаськiй лiкарнi помер український поет Василь Симоненко, – про це повідомляє “Газета ua”.

На момент смерті йому було 28 років. За офіційною версією поета вбив рак.

Рік тому Симоненка побили працівники міліції на залізничній станції iм. Тараса Шевченка у Смілій Черкаської області.

Після нападу поета дозволили забрати лише після втручання голови Смiлянського мiськкому партiï.

“Коли Василь сiв на переднє сидiння поруч з шофером, повернувся до нас i закотив рукава сорочки: Ось, подивiться. Ми жахнулись: всi руки були в синцях. А на тiлi, здається, нiяких слiдiв. Хоча били. Чим били, не знаю. Якiсь товстi палицi, шкiрянi i з пiском, чи що. Обробили професiйно. I цiлили не по м’якому мiсцю, а по спинi, попереку. Коли везли туди (до камери), погрожували: Ну, почекай, ти ще будеш проситися, на колiнах повзатимеш”, – згадує журналіст Віктор Онойко.

Василь Симоненко написав літературні казки “Цар Плаксiй i Лоскотон”, “Подорож в краïну Навпаки”, “Казка про Дурила”. У них влада бачила критику радянського уряду. Його твори за життя не видавали.