Ігор Лікарчук розповів,що серед абітурієнтів,які не подолали поріг «склав/не склав» з української мови і літератури,а це«22 тис. 610 осіб,або 8,9% від загальної кількості тих,хто складав цей тест. Хочу зазначити,що якби експертна комісія не знизила поріг,то ця кількість становила б 35 тис. 634 особи. Саме стільки абітурієнтів,на думку експертів,не мають мінімально необхідного рівня знань з української мови та літератури. Але навіть після зниження порогового бала загальні результати цього тесту невтішні. Маємо 472 загальноосвітніх навчальних заклади,в яких 10 і більше випускників не перейшли поріг «склав/не склав».

А відтак він називає «вбивчі» факти: «80% абітурієнтів,що складали ЗНО з української мови та літератури,не володіють уміннями щодо правильної вимови глухих і дзвінких приголосних; 70 — не вміють узгоджувати числівник з іменником; 90 — не знають,де треба ставити кому в реченні з однорідними членами речення; 80% — не знають,де треба ставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні. Маю іще чималий перелік подібних фактів «навченості» випускників наших шкіл із української мови та літератури».

Лікарчук також підкреслив,що «коли 75% абітурієнтів,закінчуючи школу,звертаються до репетиторів,аби належним чином підготуватися до ЗНО,— то це вже діагноз системі. А якщо величезна кількість педагогів не може належним чином виконати тих завдань із тестів,які для абітурієнтів не є проблемою,— про що це свідчить?»

Він повідомив і про новації міністерських чиновників. «На колегії МОН прийняли рішення,що наступного року будуть поєднані зі ЗНО випускні іспити (ДПА) з трьох предметів: української мови,англійської мови,математики або історії (на вибір). Це стосується і учнів технікумів та коледжів (вишів І і ІІ рівня акредитації),які хочуть отримати документ про загальну середню освіту»,- підкреслив Лікарчук. Тобто,уточнив він,тепер варіант «вступати в коледж для того,щоб уникнути ЗНО» не пройде.