Вадим Сильвестров переконаний,що «єдина правдива битва – це прожити день достойно. Але комусь цього замало. І вони влаштовують ці підлі ідіотські речі,які порушують життя інших. І от ті,хто це влаштовує і порушує,вони знають,що роблять підлість. А ті люди,які вимушені із зброєю в руках захищати правду,у них є сила. Одні ризикують життям заради підлості,а інші – заради правди. І ця істина,і сила духу сьогодні дійсно переважають».

Композитор наголошує: «Наша армія,може,не так озброєна,як ті бандити,але у них є ця перевага,що вони все ж таки борються за істину. І це вже точно і ясно з самого початку,що вони перемагають по цій лінії,бо вони – за добро і правду,а не за підлі цілі. Вони перемагають уже сьогодні».

Він зауважує,що українці,підтримують своїх воїнів і грошима,й речами. Не залишається осторонь і сам митець. Він не розуміє,як за цих реалій можна чинити інакше,бути байдужим.

«Те,що зробив Путін – це очевидна підлість,– констатує Сильвестров. А відтак запитує: – Чому Європа думає про фінанси?»

На його думку,«також допомога НАТО має бути більш діяльною. Путін робить усе миттєво,а демократичні країни все ускладнюють договорами і протоколами. Комуністичну партію та усіх,хто підтримував сепаратистів,треба не просто заборонити,а посадити».

Сильвестров підкреслює: «Те,що на передовій на сході України перебуває Президент – це піднімає бойовий дух і військових,і місцевих людей… Упевнений,мир буде скоро. Це останні години наших ворогів. АТО треба завершити за місяць,до того все і йде».

Він висловлює переконання,що «в Росії люди також незабаром піднімуться. Це не країна ідіотів. Там мільйони освічених людей,а не фашистських «антифашистів».

«ВП» нагадує,що Валентин Сильвестров народився 30 вересня 1937 року в Києві. Він – видатний український композитор,лауреат Міжнародної премії ім. С.Кусевицького (США,1967),Міжнародного конкурсу композиторів «Gaudeamus» (Нідерланди,1970),Державної премії України ім. Т.Шевченка (1995),Народний артист України (1989),Почесний доктор honoris causa Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2011).