Традиція колективного прочитання творів Великого Кобзаря виникла в книгозбірні чотири роки тому,в дні 199-ї річниці від дня народження національного Пророка. Ідея свята свого часу належала Ользі Кириченко,завідувачу одного з відділів бібліотеки,у родині якої завжди звучало і звучить слово Тараса Шевченка. З тих пір спільне декламування поезії набуло рис сімейного свята. Особливо масовим,пригадують учасники,було поетичне свято 2014 року після подій на Майдані і перед початком подій на Сході,викликаних агресією Росії проти України.
 
У нинішньому родинному святі взяли участь 29 працівників бібліотеки. Розпочалося дійство з виступу ветерана бібліотеки Галини Степанюк,яка розповіла про атмосферу трепетного ставлення до Шевченкового слова у вчительській родині її батьків Ольги Олександрівни та Павла Ілліча Жешків з села Олеськ Любомльського району. При світлі гасової лампи вчитель математики,глава родини,брав до рук 3-томник Тараса Шевченка,1964 року видання і линуло слово … Галина Павлівна продекламувала 2 поезії «Ой три шляхи широкії» та «Чи зустрінемося знову». Натхненно,окрилено поезії Тараса Шевченка звучали з уст Поліни Тимощук,Ірини Снітко,Марії Хомич та ін. Уривок із поезії «Кавказ» був виконаний двома мовами – українською у виконанні Олени Сільчук та німецькою – в інтерпретації Марії Лавренюк.
 

 
Завершила поетичне свято наймолодша працівниця бібліотеки Наталія Шпанчук,яка схвильовано донесла до слухачів поезію Т.Шевченка «Хустина». Про те,що 19-річна дівчина з с. Нові Червища Камінь-Каширського району має декламаторський хист,свідчить нещодавно здобуте нею третє місце в обласному конкурсі читців поезії Лесі Українки в с. Колодяжному.
 

 
П’яте родинне свято в головній бібліотеці – ще раз підтвердило свою здатність гуртувати на засадах любові до поетичного слова Тараса Шевченка бібліотекарів усіх поколінь. У цієї традиції – могутній потенціал та майбутнє.