ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань» детальніше з`ясувало – які ж норми харчування дітей та як батьки можуть перевірити якість цього харчування,- пише Четверта влада.
 
Державні вимоги до харчування в ДНЗ
 
Норми харчування дітей у ДНЗ регулюються спільним наказом Міносвіти та МОЗу «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»
 
Інструкція регламентує,зокрема,калорійність,об’єм порції для дітей різного віку,тож за логікою,у дошкільних навчальних закладах мало б бути три меню – для дітей молодшої,середньої та старшої групи. Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким: сніданок – 25%,обід – 35%,підвечірок і вечеря – по 20%. Нижче наводимо «кулінарний орієнтир» з вище згаданого документу:
 
Орієнтовний об`єм готових страв та окремих продуктів для дітей різних вікових груп (у грамах):

Наведена інструкція з організації харчування дошкільнят пердбачає,що діти повинні 4 рази в тиждень їсти м`ясні страви,сирні та рибні – 2-3 рази:
 

Ще одним цікавим пунктом міністерської інструкції є обов’язкове збагачення страв вітаміном С,яка здійснюється аскорбіновою кислотою.
 
Чимало є і заборон.
 
Так,«забороняється замовляти,приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м`ясо та яйця водоплавної птиці,м`ясо,яке не пройшло ветеринарного контролю,м`ясні обрізки,субпродукти (діафрагму,кров,легені,нирки,голови тощо),за виключенням печінки та язика,а також жирну свинину,свинячі баки,річкову та копчену рибу,гриби,соуси,перець,майонез,вироби у фритюрі,у тому числі чіпси,вироби швидкого приготування,газовані напої,квас,натуральну каву,кремові вироби,вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби,морепродуктів тощо).
 
В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти,що містять синтетичні барвники,ароматизатори,підсолоджувачі,підсилювачі смаку,консерванти.
 
Сардельки,сосиски,варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення».
 
Також згідно чинних вимог,«меню-розклад в ДНЗ складається окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до затверджених норм харчування.
 
В меню-розкладі «зазначається кількість порцій для дітей до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років та дітей,на яких поширюються пільги.
 
Кількість продуктів (вага брутто),що використовуються,записується у меню-розкладі у вигляді дробу: у чисельнику – на одну дитину,у знаменнику – на всіх дітей.
 
Обов`язково указується повна назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи. У меню-розкладі обов`язково указують кількість працівників дошкільного навчального закладу,які харчуються згідно із заявами на ім`я керівника; для них виписується харчування за нормами для дітей старшої вікової групи. Вартість обіду персонал сплачує щомісяця за окремою відомістю».
 
Перебоїв у постачанні продуктів дитяче меню теж не повинно відчувати,адже інструкцією передбачено,що «у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних,м`ясних консервів,молочних продуктів тривалого терміну зберігання,фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб,круп,бобових – 30 діб».
 
Що їдять діти та хто контролює дитяче харчування?
 
Наскільки дитяче харчування відповідає всім вимогам та нормам – перевіряли на практиці. Зокрема хотілось більше дізнатись про масу та калорійність порцій,які отримує син у садку. Тож протягом тижня ми спостерігали за меню у одному із ДНЗ Луцька:
 

Тижневе меню для дітей в одному з ДНЗ Луцька
 
Виявилось що протягом тижня у меню зовсім були відсутні сирні страви,та лише 1 раз готувались рибні биточки. Що суперечить вказаним вимогам інструкції.
 
До того ж,зовсім не викликає запитань відсутність фруктів,соків,какао та житнього хліба – це вже звична річ. До рідкісних страв можна віднести і сирні запіканки та вареники. А от оселедець та рибні котлети,чомусь в меню ДНЗ траплялись частіше.
 
Перевірити дитячі страви на калорійність та порційність не вдалося. У СЕС повідомили,що їжу від батьків не приймуть. А можуть перевірити її у самому закладі лише після того,коли отримають письмову заяву. Оскільки тривав процес реформування СЕС,то заяву написали вже до нової служби. Відповідь не здивувала – нас чемно «відфутболили»:
 

Чому наше звернення не розглянули по суті і не перевірили калорійність дитячого харчування? У Держспоживслужбі це пояснили тим,що нова служба не має лабораторій,акредитованих на проведення таких досліджень. А тому,згідно з процедурою,це звернення передали до обласного управління освіти для створення комісії. Також сказали,що за звичайними зверненнями таких перевірок не роблять,для цього потрібні підстави – скарги,випадки отруєнь,підозри.
 
Не дивно,що після такого звернення ринула хвиля дзвінків із вказаних установ – мовляв,що вас не влаштовує у ДНЗ?
 
Що і по чім купляють для луцьких ДНЗ?
 
На закупівлю харчів для дошкільних закладів із міського бюджету щороку витрачають мільйони гривень. За інформацією управління освіти Луцької міської ради у 2015 році на це було виділено понад 15,5 мільйонів (15 516 731,00). За ці кошти купляли різноманітну продукцію: крупи,картоплю,м`ясо,овочі,молочні продукти,сири. Детальніше переглянути закупівлі продуктів харчування можна на порталі Вісник державних закупівель.
 
На харчування дошкільнят у 2016 році управління передбачило понад 17 мільйонів (17 296 682,13) – про це свідчить річний план закупівель.
 
За ці кошти придбали таку ж саму продукцію (фото клікабельні):
 

 
Можна підрахувати вартість одиниці продукції:
 
– М`ясо великої рогатої худоби,свиней – 54,8 гривні за кілограм (постачальник – підприємець Понікарчик О. Л.,);
– Масло – 69,97 грн. за кг (14грн за 200грам) (постачальник – ПП «Торгпродгруп»);
– Молоко – 5,28 грн. за літр (постачальник -ПП «Торговий дім «Тиверія»,с.Вікторяни,Луцький р-н);
– М`ясо птиці – 38 грн. за кілограм (постачальник – ТзОВ «Птахокомплекс «Губин»);
– Цукор – 16,02 грн. за кг.,(постачальник – ТзОВ «Вестпродукт»,Луцьк);
– Картопля – 5,20 грн. за кілограм;
– Олія – 29 грн. за літр (постачальник -підприємець Кравчук В.Г.,Луцьк);
– Сметана – 32,86 грн. за літр (16,43 за 0,5 л) – (постачальник – ПП «Торгпродгруп»);
– Капуста – 10,5 грн. за кг. (постачальник: Систалюк В.М с.Хотивель,Старовижівський р-н);
– Кисломолочний сир – 41,9 грн. за кг.,(постачальник – підприємець Бояновський О.В,Луцьк);
– Крупи : гречана – 9000 кг,манна – 4000 кг,пшоно – 4000 кг,перлова – 3000 кг,ячна – 4000 кг,вівсяні пластівці – 3000 кг,пшенична – 4500 кг. – 522 000 грн. (постачальник – Кравчук В.Г,м. Луцьк);
– Овочі: морква – 67550 кг,буряк – 97000 кг,цибуля – 40500 кг – 1 737 990 грн. (постачальник : Систалюк В.М с.Хотивель,Старовижівський р-н);
– Сосиски – 68 грн. за кілограм ( постачальник ПП «Волинянин»);
– Продукція рибна: хек – 20 000 кг.,нототенія – 5918,4 кг. – 1 380 614,4 грн. (постачальник – «Волиньморепродукти плюс»);
– Яйця курячі – 1,29 грн. за штуку – (постачальник – ТзОВ «Вестпродукт»).
 
Повний перелік придбаної продукції підтверджує,що луцькі дошкільнята повинні мати повноцінне та збалансоване харчування. Однак,це не завжди так.
 
Зокрема,нещодавно у ЗМІ порушили проблему відсутності м`яса у одному із дитсадків – це пояснили проведенням тендерних процедур. Крім того,відомі випадки і постачання до ДНЗ неякісного м`яса – цю справу прокуратура розслідує вже більше року.
 
Тож дитяче харчування викликає багато запитань. Зокрема – як відбувається розподіл придбаної продукції між дошкільними закладами? Чому протягом тижня у меню вказаного ДНЗ меню не було сирної страви? Хто і як контролює якість та повноцінність харчування дошкільнят? Із цими запитаннями ми звернулись в управління освіти Луцької міської ради.
 
– Кожен дошкільний заклад робить заявки від кількості,від потреби,– пояснює головний спеціаліст відділу дошкільної,загальної,середньої та позашкільної освіти Луцька Валентина Гдира. – Заявку роблять на постачальника. У них в кошторисах помісячно закладені кошти на харчування. В кінці місяця вони відстежують в яку суму вони вкладаються. Коли вже проведені торги – у нас є графік завозу продуктів і відповідно до графіку завозяться продукти. У кожного керівника закладу є такий графік.
 
– А хто контролює повноцінність і калорійність дитячого харчування?
 
– На місцях (в ДНЗ – авт.) у нас є медсестри,є бракеражна комісія,є рада по харчуванню. В садочку є така структура як рада по харчуванню. Вони займаються відстеженням калорійності. І батьки теж включені,вони мають право,можуть теж долучатися.
 
– Журналіст протягом тижня спостеріагала за меню у одному ДНЗ і там не виявилось сирних страв.
– У нас завоз творогу зараз є нормальний. Не знаю чого,можливо у меню не включили. Але у нас творог завозиться регулярно,згідно грфіка. А в березні – можливо ще договір був не заключений. Треба з`ясувати у датах.
– Якщо батьки хочуть перевірити чи відповідає їжа вимогам калорійності та порційності – куди їм звертатися?
– Звертатись до керівника,звертатись до нас.
– Чи є такі випадки,що батьки звертаються до вас із цього приводу?
– На даний час є одне звернення по ДНЗ №9. Ми створюємо комісію,запрошуємо лабораторний центр – хай вони ще перевірять.
 
Про існування ради із харчування у садочках ми почули вперше. Звертаємось до медсестри ДНЗ,у якому спостерігали за меню,аби з`ясувати чи насправді є така структура.
 
Справді є та й існує вже довгий час. ЇЇ очолює завідувачка,входять,медсестра,комірник,кухарки і представник від піклувальної ради. Рада збирається,коли треба зробити заміну в перспективному меню,коли немає якихось продуктів через не проведені тендери або повторно оголошено конкурс.
 
Водночас медсестра пояснила,що у березні в меню ДНЗ не було сиру,тому що були перебої з постачанням.
 
Від редакції: Кожен з батьків має право на отримання інформації чим харчують його дітей у дитсадках та інших освітніх закладах. Зокрема це гарантує і закон «Про доступ до публічної інформації». Таку інформацію вам мають надати протягом 48 годин.
 
Не обовязково навіть звертатися до журналістів. Просто від руки напишіть і надішліть або віддайте керівнику закладу чи в управління освіти посилаючись на пункт 2. статті 20 вищезазначеного закону:
 
«У разі якщо запит на інформацію стосується інформації,необхідної для захисту життя чи свободи особи,щодо стану довкілля,якості харчових продуктів і предметів побуту,аварій,катастроф,небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій,що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян,відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту».