За словами професора Інституту радіоекології Фукусімського університету Марка Железняка, немає причинно-наслідкового зв’язку аварії на ЧАЕС і кількості хворих на рак. Мова не про те, що радіація не шкодить здоров’ю, а про те, що вплив Чорнобильської аварії був настільки малий, що це не призвело до зростання ракових захворювань у «чорнобильних» областях. Отож й хвилюватися про Запорізьку АЕС не потрібно. Про це він розповів в інтерв’ю «Главкому».

Як зазначає Железняк, у суспільному уявленні будь-яка доза радіації – смертельна. «А це, м’яко кажучи, дуже далеко від правди. Найпростіший приклад. Чимало людей живуть у горах, а у горах вища радіація, ніж у низині. Та хіба у горах у людей вища смертність від цього? Навпаки, ми з вами неодноразово чули про довгожителів, які мешкають у горах. Медичний факт: малі дози радіації – безпечні», – пояснив він.

Професор каже, що головні науково доведені наслідки високих доз радіації – це ракові захворювання.

«Як показали обстеження населення після бомбардувань Хіросіми і Нагасакі, на кожен отриманий сумарно для населення 1 Зв (зіверт – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізаційного випромінювання – «Главком») дози на забруднених територіях, на 5% збільшується кількість випадків ракових захворювань, які населення матиме за 70 років.

Після Чорнобильської аварії був прийнятий закон, за яким зона обов’язкового відселення – Чорнобильська зона відчуження – встановлювалась за критерієм «розрахована доза вище 5 мЗв (мікрозіверт – «Главком») на рік». За рік, на території з таким дозовим опроміненням, 10 тис. населення отримають колективну дозу у 50 тис. мЗв = 50 Зв у наступні роки, за рахунок розпаду цезію-137 і стронцію-90 – головних забруднюючих радіонуклідів. За межами десятикілометрової зони ЧАЕС річна доза знижується і сумарно для 10 тис. населення складе 1 тис. 760 Зв за 70 років, що може призвести до однієї додаткової «радіаційної» онкологічної хвороби на рік у додаток до 20 смертей від раку на 10 тис. населення, що маємо за медичною статистикою у середньому по країні за один рік», – сказав професор.

Як зазначає Железняк, забруднені території після Чорнобильської трагедії це – північ Київської, Житомирської, Чернігівської областей і трохи Волинської. Вчений зауважив, якщо помилково вважати, що «чорнобильське» забруднення великих територій призвело до значних впливів на здоров’я населення, то за цією логікою відсоток онкохворих має бути вищим у вище згаданих областях, ніж, наприклад, на Одещині чи Харківщині.

«Але що ми бачимо насправді? Найбільша кількість ракових хворих в Одеській, Миколаївській, Донецькій областях. Це говорить про те, що немає причинно-наслідкового зв’язку аварії на ЧАЕС і кількості хворих на рак. Мова не про те, що радіація не шкодить здоров’ю, а про те, що навіть від Чорнобильської аварії настільки малий її вплив був, що це не призвело до зростання ракових захворювань у цих «чорнобильних» областях», – пояснив Железняк.

За словами вченого, є й інші чинники, які впливають на кількість онкохворих, проте їх ще потрібно досліджувати. Зокрема, чому у нас вище захворюваність у південних областях.

«Можливо, причина у сонячних опроміненнях, бо чимало випадків раку шкіри. Щобільше південь України – інтенсивніше використання добрив у сільському господарстві. Також південно-східний регіон – велике індустріальне забруднення. Все це може бути чинниками росту ракових захворювань. Цього року у квітні відбулася Чорнобильська конференція INUDECO у Славутичі, де вперше про те, що я зараз описав, розповіла представниця Національного наукового центру радіаційної медицини. Хоча порівняння розподілу ракових захворювань і карт чорнобильських забруднень, як вже казав, проводилось ще у середині 90-х», – сказав професор.

Як зазначив вчений, єдиний науково доведений медичний наслідок аварії на ЧАЕС за кордонами Зони – це збільшення кількості випадків раку щитоподібної залози.

«Цей вид раку має невелику кількість випадків у порівнянні з іншими, він протікає безсимптомно, від нього здебільшого не помирають, ефективним є оперування.  Багато людей живуть десятиріччями із цим раком і на «нерадіаційних»  територіях, не знаючи про це. Післяаварійні медичні обстеження у «чорнобильських областях» виявляли і ці «нерадіаційні» раки щитоподібної залози, але розрахунки чорнобильних доз і обстеження виявляють і додаткові «чорнобильські» раки щитоподібної залози», – додав професор.